Чӑваш чӗлхи корпусӗ

Шырав

Шырав ĕçĕ:

вӗт сăмах пирĕн базăра пур.
вӗт (тĕпĕ: вӗт) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
— Вӑл пӗчӗк ялта пурӑнма хӑрушӑ вӗт, — терӗ Анюк пӗрре.

— А страшно в той деревеньке жить! — сказала однажды Нюрка.

Тӑваттӑмӗш блиндаж // Георгий Шумилов. Гайдар, Аркадий Петрович. Тӑваттӑмӗш блиндаж: калав; вырӑсларан Г.С. Шумилов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1938. — 24 с.

— Эсӗ вӗт, хӑв, вӗлтӗрен ҫине ӳкес мар тесе, юриех ман ҫурӑм ҫине персе аннӑ.

— Это ты просто побоялась в крапиву падать и нарочно выбрала так, чтобы мне на спину.

Тӑваттӑмӗш блиндаж // Георгий Шумилов. Гайдар, Аркадий Петрович. Тӑваттӑмӗш блиндаж: калав; вырӑсларан Г.С. Шумилов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1938. — 24 с.

— Мӗнле-ха ял мар: арман та, чиркӳ те, пӳртсем те пур вӗт?

— Как же не настоящая, когда и мельница, и церковь, и дома?

Тӑваттӑмӗш блиндаж // Георгий Шумилов. Гайдар, Аркадий Петрович. Тӑваттӑмӗш блиндаж: калав; вырӑсларан Г.С. Шумилов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1938. — 24 с.

Анчах купӑста яшкине сая ямалла мар-ҫке: ӑна тӑварланӑ вӗт.

А щам не пропадать же: ведь они посоленные.

Купӑста яшки // Василий Хударсем. Тургенев И.С. Тӑнкӑртатать: калавсем. — Шупашкар: Чӑваш государство издательстви, 1941. — 36 с. — 32–33 с.

Вӗсем вӑрӑсен аллине лекмеҫҫӗ вӗт.

Ведь ворам в руки они бы не попались.

Тӑнкӑртатать // Василий Хударсем. Тургенев И.С. Тӑнкӑртатать: калавсем. — Шупашкар: Чӑваш государство издательстви, 1941. — 36 с. — 3–27 с.

Вӑл ҫавӑ вӗт, иртме памарӗ; лашисене вӑл-ҫке тытса пычӗ.

Ведь это он проехать не давал; он лошадьми-то правил.

Тӑнкӑртатать // Василий Хударсем. Тургенев И.С. Тӑнкӑртатать: калавсем. — Шупашкар: Чӑваш государство издательстви, 1941. — 36 с. — 3–27 с.

Эпӗ вӗсене мӗн пуррине пӗтӗмпех паратӑп вӗт.

Ведь я им все отдам, что у меня есть».

Тӑнкӑртатать // Василий Хударсем. Тургенев И.С. Тӑнкӑртатать: калавсем. — Шупашкар: Чӑваш государство издательстви, 1941. — 36 с. — 3–27 с.

Анчах вӗсем часах хӑваласа ҫитеҫҫӗ вӗт.

Но они тотчас догонят.

Тӑнкӑртатать // Василий Хударсем. Тургенев И.С. Тӑнкӑртатать: калавсем. — Шупашкар: Чӑваш государство издательстви, 1941. — 36 с. — 3–27 с.

— Вӗсем, улпутӑм, ырӑ ҫынсем мар; кунта вӗт, Тула ҫывӑхӗнче, аташаҫҫӗ… нумай.

— Это, барин, недобрые люди едут; здесь ведь, под Тулой, шалят… много.

Тӑнкӑртатать // Василий Хударсем. Тургенев И.С. Тӑнкӑртатать: калавсем. — Шупашкар: Чӑваш государство издательстви, 1941. — 36 с. — 3–27 с.

— Куратӑн-и, эпӗ йӑнӑшмарӑм вӗт! — калӗ ӗнтӗ Филофей, е ҫавнашкаллине мӗн те пулин каламӗ-ши? — килчӗ манӑн пуҫа шухӑш.

«Что, — пришло мне в голову, — скажет теперь Филофей: а ведь я был прав! или что-нибудь в этом роде?»

Тӑнкӑртатать // Василий Хударсем. Тургенев И.С. Тӑнкӑртатать: калавсем. — Шупашкар: Чӑваш государство издательстви, 1941. — 36 с. — 3–27 с.

— Вӑл, санӑн ҫӑмламас лашу, ҫывӑрать вӗт!

— Да он тоже спит, твой кудластый!

Тӑнкӑртатать // Василий Хударсем. Тургенев И.С. Тӑнкӑртатать: калавсем. — Шупашкар: Чӑваш государство издательстви, 1941. — 36 с. — 3–27 с.

Эпир санпала ялтан вӑтӑр кӗрепенке майлах вӗт илсе тухрӑмӑр — михӗ туллиех!

Ведь мы с собой из деревни почитай что фунтов тридцать взяли! целый мешок!

Тӑнкӑртатать // Василий Хударсем. Тургенев И.С. Тӑнкӑртатать: калавсем. — Шупашкар: Чӑваш государство издательстви, 1941. — 36 с. — 3–27 с.

Манӑн пӑшала ҫӗклемелле ҫеҫ — ӑслӑ мулкачӑн пурнӑҫӗ те пӗтет вӗт.

Стоило мне поднять ружье — и кончилась бы в одно мгновение жизнь умного зайца.

Кӑвак ҫӑпата // Гаврил Молостовкин. Пришвин М.М. Ылтӑн ҫаран: калавсем. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1951. — 200 с. — 122-125 с.

— Эсӗ ӑна вӗлерес тесе шутланӑ вӗт? — терӗм эпӗ.

— Да ведь ты же убить ее хотел?

Пӑшисем // Гаврил Молостовкин. Пришвин М.М. Ылтӑн ҫаран: калавсем. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1951. — 200 с. — 85–87 с.

Ҫав кун шартлама сивӗ хӑйӗн тилкеписене тата хытӑрах хытарнӑ, анчах пирте хамӑрта ӑшӑ сывлӑш пур вӗт, вара эпир ҫуркуннене пулӑшма тытӑнтӑмӑр.

В этот день мороз еще крепче натянул свои вожжи, но ведь в нас самих было тепло, и мы стали помогать весне.

Пӗчӗкҫӗ шапа // Гаврил Молостовкин. Пришвин М.М. Ылтӑн ҫаран: калавсем. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1951. — 200 с. — 75–77 с.

Арӑм пӗлнӗ те: — Ку пирӗннисем вӗт! — тесе кӑшкӑрать мана.

Жена узнала и кричит мне: — Да ведь это наши!

Текерлӗк // Гаврил Молостовкин. Пришвин М.М. Ылтӑн ҫаран: калавсем. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1951. — 200 с. — 51–53 с.

«Каларӑм вӗт, ӳпкелӗп» тесе, — хӑйӑлтатса кӑшкӑрма пуҫланӑ вӑл, чалӑшса хӗрелсе кайнӑ пит-куҫлӑскер, чышкипе тахшине юнанӑ пек сывлӑшра силлесе: «ӳпкелешетӗп, ӳпкелешетӗп!» — кӑшкӑрнӑ вӑл.

«Я говорил, что я возропщу, — хрипло кричал он, с пылающим, перекошенным лицом, потрясая в воздухе кулаком, как бы грозя кому-то, — и возропщу, возропщу!»

XXVII // Феофан Савиров. Тургенев И.С. Ашшӗсемпе ывӑлӗсем: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1949. — 206 с.

Итлӗр-ха… эпӗ ун чухне сире чуптуманччӗ вӗт

Послушайте… ведь я вас не поцеловал тогда…

XXVII // Феофан Савиров. Тургенев И.С. Ашшӗсемпе ывӑлӗсем: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1949. — 206 с.

Вӗсем пек ҫынсене сирӗн пысӑк обществӑра кӑнтӑрла вут ҫутипе шырасан та тупас ҫук вӗт

Ведь таких людей, как они, в вашем большом свете днем с огнем не сыскать…

XXVII // Феофан Савиров. Тургенев И.С. Ашшӗсемпе ывӑлӗсем: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1949. — 206 с.

Ман пата ан ҫывхарӑр: манӑн чир ерекен йышши вӗт.

Не подходите ко мне: ведь моя болезнь заразительная.

XXVII // Феофан Савиров. Тургенев И.С. Ашшӗсемпе ывӑлӗсем: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1949. — 206 с.

Страницăсем:

Меню

 

Статистика

...тĕплӗнрех