Чӑваш чӗлхи корпусӗ

Шырав

Шырав ĕçĕ:

ыйтрӗ (тĕпĕ: ыйт) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
— Мӗн унта? — ыйтрӗ хӑйӑлтатакан сасӑпа каҫ тума кӗнӗ ҫулҫӳрен, сасӑ ҫине вӑранса.

— Что там? — спросил хриплым голосом странник, ночевавший у него в эту ночь и разбуженный шумом.

Хушка ҫамка // Мирун Еник. Антон Чехов. Хушка ҫамка: калав. — Шупашкар: Чӑвашсен государство издательстви, 1938. — 16 с.

— Ӑҫта кайӑпӑр-ха эпир? — ыйтрӗ Настя.

— Мы куда же пойдем? — спросила Настя.

III // Гаврил Молостовкин. Пришвин М.М. Ылтӑн ҫаран: калавсем. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1951. — 200 с. — 133–188 с.

— Мӗн вӑл, Мӗтри, — ыйтрӗ вӑл тата хытӑрах тӗршӗнсе, — инҫетре ҫавӑн пек тискер улать?

— Что это, Митраша, — спросила Настенька, ежась, — так страшно воет вдали?

III // Гаврил Молостовкин. Пришвин М.М. Ылтӑн ҫаран: калавсем. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1951. — 200 с. — 133–188 с.

— Ку мӗн? — ыйтрӗ савӑннӑ Настя.

— Что это? — спросила обрадованная Настя.

III // Гаврил Молостовкин. Пришвин М.М. Ылтӑн ҫаран: калавсем. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1951. — 200 с. — 133–188 с.

— Илтрӗн-и эс? — ыйтрӗ Мӗтри.

— Ты слышишь? — спросил Митраша.

III // Гаврил Молостовкин. Пришвин М.М. Ылтӑн ҫаран: калавсем. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1951. — 200 с. — 133–188 с.

— Мӗншӗн-ха ӑна кашкӑр пушӑчӗ, теҫҫӗ? — ыйтрӗ вӑл.

— А почему это лыко называется волчьим? — спросила она.

III // Гаврил Молостовкин. Пришвин М.М. Ылтӑн ҫаран: калавсем. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1951. — 200 с. — 133–188 с.

— Ну, ӑҫта-ха вӑл телейлӗ вырӑн? — ыйтрӗ Настя.

— Ну, так что это за палестинка? — спросила Настя.

II // Гаврил Молостовкин. Пришвин М.М. Ылтӑн ҫаран: калавсем. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1951. — 200 с. — 133–188 с.

— Мӗн тӑватӑн эсӗ алшӑллипе? — ыйтрӗ Мӗтри.

— Зачем тебе полотенце? — спросил Митраша.

II // Гаврил Молостовкин. Пришвин М.М. Ылтӑн ҫаран: калавсем. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1951. — 200 с. — 133–188 с.

— Мӗн ҫинчен пӑшӑлтатаҫҫӗ вӗсем? — ыйтрӗ Зина.

— О чем они шепчутся? — спросила Зиночка.

Раксем мӗн ҫинчен пӑшӑлтатаҫҫӗ // Гаврил Молостовкин. Пришвин М.М. Ылтӑн ҫаран: калавсем. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1951. — 200 с. — 109-111 с.

— Пӑшисем мӗнле вӗсем? — тесе ыйтрӗ пирӗнтен пӗри.

— Да какие они, лоси-то? — спросил кто-то из нас.

Пӑшисем // Гаврил Молостовкин. Пришвин М.М. Ылтӑн ҫаран: калавсем. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1951. — 200 с. — 85–87 с.

— Мӗнле апла кашнине? — тесе ыйтрӗ Михаил Михалӑч.

— Как это каждую? — спросил Михал Михалыч.

Вӗҫен кайӑксемпе тискер кайӑксем калаҫни // Гаврил Молостовкин. Пришвин М.М. Ылтӑн ҫаран: калавсем. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1951. — 200 с. — 47–51 с.

Вуннӑ ҫиме пултарать-и? — тесе ыйтрӗ.

Десяток может?

Тӑрнашка // Гаврил Молостовкин. Пришвин М.М. Ылтӑн ҫаран: калавсем. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1951. — 200 с. — 27–28 с.

— Ӑҫта ҫӗр каҫнӑ-ха вӑл, мулкач? — ыйтрӗ Зина.

— Где же он ночевал, заяц? — спросила Зиночка.

Мулкач ҫӗр каҫни // Гаврил Молостовкин. Пришвин М.М. Ылтӑн ҫаран: калавсем. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1951. — 200 с. — 9 с.

— Кам эмеллет вӗсене унта? — тесе ыйтрӗ Зина.

— Кто же их там лечит? — спросила Зиночка.

Тилӗ ҫӑкӑрӗ // Гаврил Молостовкин. Пришвин М.М. Ылтӑн ҫаран: калавсем. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1951. — 200 с. — 7–9 с.

— Ку мӗнле кайӑк? — тесе ыйтрӗ Зина.

— Это что за птица? — спросила Зиночка.

Тилӗ ҫӑкӑрӗ // Гаврил Молостовкин. Пришвин М.М. Ылтӑн ҫаран: калавсем. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1951. — 200 с. — 7–9 с.

— Мӗнле? — ыйтрӗ унтан Василий Иванович пӑшӑлтатса.

— Что? — спросил ее шепотом Василий Иванович.

XXVII // Феофан Савиров. Тургенев И.С. Ашшӗсемпе ывӑлӗсем: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1949. — 206 с.

Вӑл Арина Власьевнӑна ҫӳҫӗсене турама ыйтрӗ, унӑн аллине чуптурӗ, пӗр-икӗ сыпкӑм чей ӗҫрӗ.

Он попросил, чтоб Арина Власьевна его причесала, поцеловал у ней руку и выпил глотка два чаю.

XXVII // Феофан Савиров. Тургенев И.С. Ашшӗсемпе ывӑлӗсем: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1949. — 206 с.

— Сирӗн ман пек ҫынсем Елисейскине кайманнине курма тӗл килнӗ-и? — ыйтрӗ Базаров.

— А вам случалось видеть, что люди в моем положении не отправляются в Елисейские? — спросил Базаров.

XXVII // Феофан Савиров. Тургенев И.С. Ашшӗсемпе ывӑлӗсем: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1949. — 206 с.

Базаров диван ҫинче сасартӑк ҫавӑрӑнса выртрӗ, ашшӗ ҫине тинкерсе мӑкан пӑхрӗ, шыв ыйтрӗ.

Базаров вдруг повернулся на диване, пристально и тупо посмотрел на отца и попросил напиться.

XXVII // Феофан Савиров. Тургенев И.С. Ашшӗсемпе ывӑлӗсем: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1949. — 206 с.

Арина Власьевна, юлашкинчен, ӑна аллинчен ярса тытрӗ те, тытамак чухнехи пекех чӗтресе, юраса: «мӗнле вӑл?» — тесе ыйтрӗ.

Арина Власьевна наконец схватила его за руку и судорожно, почти с угрозой промолвила: «Да что с ним?»

XXVII // Феофан Савиров. Тургенев И.С. Ашшӗсемпе ывӑлӗсем: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1949. — 206 с.

Страницăсем:

Меню

 

Статистика

...тĕплӗнрех