Чӑваш чӗлхи корпусӗ

Шырав

Шырав ĕçĕ:

чӗркуҫҫийӗсем (тĕпĕ: чӗркуҫҫи) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
Унтан вара, пуҫне каялла каҫӑртса, аллийӗсемпе чӗркуҫҫийӗсем ҫинелле тайӑнса, нумайччен чӗнмесӗр, хӗллехи кӑвак пӗлет ҫинелле тапранмасӑр тӗллесе пӑхса тӑратчӗ.

И потом, откинув голову, упираясь руками в колени, долго молчал, пристально и неподвижно глядя в зимнее, серое небо.

XII. // Феодосия Ишетер. Горький М. Ҫынсем патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1941. — 256 с.

Вавжонӑн, турӑ ҫиленсе янӑ темле йывӑрлӑх тиеннӗ пек те, ҫав йывӑр япала ӑна ҫӗрелле пуснӑ пек, чӗркуҫҫийӗсем чӗтреҫҫӗ.

У Вавжона ноги подкашивались, он почувствовал страшную тяжесть, которая обрушилась на него и давила к земле, будто над ним разразился гнев божий.

I // Л. Борисова. Сенкевич Генрик. Ҫӑкӑр шыраса: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 62 с.

Унӑн алли те, кӗлеткине епле тытни те, мӑйӗ те, тата уйрӑмах ӗнсипе чӗркуҫҫийӗсем мана ытла та йӗрӗнмелле тата кӳренмелле туйӑннӑран, ҫав минутра эпӗ ӑна мӗнле те пулин пысӑк киревсӗрлӗх савӑнсах тунӑ пулӑттӑм.

И рука его, и поза, и шея, и в особенности затылок и коленки казались мне до того противны и оскорбительны, что я бы с наслаждением в эту минуту сделал ему какую-нибудь, даже большую, неприятность.

ХLI сыпӑк // Иван Тенюшев. Толстой Л.Н. Ача чухнехи тата ҫамрӑклӑхпа яш ӗмӗр: повеҫсем; И. Тенюшев куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 288 с.

Кӑсӑруксӑр картусӗ сӑмси ҫине анса ларнӑ, пуҫӗ чӗркуҫҫийӗсем ҫине усӑннӑ.

Бескозырка съехала на нос, и голова клонилась к коленям.

IV // Михаил Рубцов. Диковский, С. В. Калавсем; Хв. Уярпа М. Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1960. — 70 с. — 43–69 с.

Мэнгылю шаман курпунне кӑларнӑ та хӑйӗн пӗртен-пӗр куҫӗпе хӑраса ӳкнӗ Кэмбин тарланӑ пичӗ ҫинелле пӑхса ларать; халӗ вӑл хӑй те чӗркуҫҫийӗсем хытӑрах та хытӑрах чӗтренине туять ӗнтӗ.

Шаман Мэнгылю, сгорбившись, смотрел своим единственным глазом на растерянное, потное лицо Кэмби и чувствовал, как у него самого все сильнее и сильнее дрожали колени.

Тинӗс пырӗнчи тӗлпулу // Тани Юн. Шундик Н.Е. Инҫетри ҫурҫӗрте: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1960. — 340 с.

Куҫӗ айӗнче, ҫамки ҫинче шӑйрӑксем, чӗркуҫҫийӗсем ҫинче тем пысӑкӑш кӑвакарса ларнӑ вырӑнсем курӑнаҫҫӗ.

Под глазом у мальчика была ссадина, на лбу — вторая, на коленях чернели огромные синяки.

Палламан ача хайне тӗлӗнмелле тыткалани // Тани Юн. Шундик Н.Е. Инҫетри ҫурҫӗрте: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1960. — 340 с.

Ҫитменнине тата картусӗсем ҫинче хӗрлӗ ҫӑлтӑрсем, чӗркуҫҫийӗсем ҫинче автоматсем выртаҫҫӗ вӗсен.

Мало того — на их фуражках алели звезды, а на коленях лежали автоматы.

Пограничниксемпе тӗл пулни // Тани Юн. Шундик Н.Е. Инҫетри ҫурҫӗрте: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1960. — 340 с.

Унӑн пуҫӗ ҫаврӑнать, вӑй пӗтнипе чӗркуҫҫийӗсем чӗтреҫҫӗ.

Голова его кружилась, от слабости дрожали колени.

Йӳҫӗ пашалусем // Тани Юн. Шундик Н.Е. Инҫетри ҫурҫӗрте: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1960. — 340 с.

Унӑн чӗркуҫҫийӗсем чӗтренӗ, вӑл вӑй-халран сулӑннипе йӗре пуҫланӑ.

Колени у него дрожали, он всхлипывал в изнеможении.

IV // В.Г. Шильдяков. Джек Лондон. Мексикенец: калав. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1940. — 52 с. — 6–51 с.

Пуҫӗ унӑн каллех силленме пуҫларӗ, чӗркуҫҫийӗсем вӗттӗн-вӗттӗн чӗтренме тытӑнчӗҫ.

Голова его снова затряслась, задрожали мелкой дрожью колени.

Кэргына пытарни // Тани Юн. Шундик Н.Е. Инҫетри ҫурҫӗрте: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1960. — 340 с.

Вара, тӑсланкӑ аллисене хӑйӗн чӗркуҫҫийӗсем хушшине хӗстерсе хучӗ те вӑл, пӗшкӗнчӗ, хӗр ҫине пӑхмасӑр мӑкӑртатма тытӑнчӗ:

Тогда, сунув длинные руки между колен своих, он наклонился и, не глядя на неё, забормотал:

Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.

Ҫакӑн хыҫҫӑн йӗкӗт йынӑшса ячӗ, хӗрарӑм патнелле сиксе ыткӑнчӗ те пуҫне унӑн чӗркуҫҫийӗсем хушшине чиксе хучӗ, вара савӑнӑҫлӑн ӗсӗклесе йӗрсе, ҫапла мӑкӑртатма тытӑнчӗ:

Тогда он взвыл, рванулся к ней и, сунув голову в колени её, бормотал, радостно всхлипывая:

Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.

— Епле вӑхӑтсем ҫитрӗҫ! — тенӗ дон Лопес пуҫне сулласа, унтан шурӑ типшӗм аллисене чӗркуҫҫийӗсем ҫине хутласа хунӑ та салхуллӑн пӑхнӑ.

— Какие времена настали! — покачал головой дон Лопес и огорчённо сложил на коленях белые сухие ручки.

Пиллӗкмӗш сыпӑк // Сергей Мерчен. Выгодская Э.И. Алжир тыткӑнӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 112 с.

Хӑшпӗрисен чӗркуҫҫийӗсем хуҫланнӑ, вӗсем вара сулкаланса, ҫумри ҫынсем ҫумне чавсисемпе таянса тӑнӑ.

У некоторых заметно подгибались колени, и они стояли, пошатываясь, опираясь локтями о соседей.

Эпос хывӑнни // Георгий Ефимов. Полевой Б.Н. Эпир — совет ҫыннисем: калавсем. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1951. — 338 с. — 75–96 с.

Аманнисем ҫӗкленчӗҫ, чӗркуҫҫийӗсем ҫине тӑчӗҫ.

Раненые поднялись, стали на колени.

XIII // Наум Любимов. Гончар, Александр Терентьевич. Ялавпа пыракансем: 3 кӗнекеллӗ роман; Н. Я. Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1955. — 456 с.

Вӑл пуҫне шӗвӗр чӗркуҫҫийӗсем ҫине хучӗ те йӗрсе ячӗ.

Уткнувшись головой в острые колени, она наплакалась вволю, всхлипывая, как маленькая.

V // Наум Любимов. Гончар, Александр Терентьевич. Ялавпа пыракансем: 3 кӗнекеллӗ роман; Н. Я. Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1955. — 456 с.

Серёжа ун чӗркуҫҫийӗсем ҫумне таянса тӑнӑ та пӗрре те хускалмасть, — Коростелев калаҫнӑ маях хӑйӗн вӑрӑм пӳрнисемпе ун ҫӳҫне тӑрмаштаркалать.

Сережа прислонился к его коленям и почти не двигался, — а Коростелев, разговаривая, перебирал его волосы своими длинными пальцами…

Тухса кайнӑ кун // Василий Игнатьев. Панова В. Ф. Серёжа: повесть; Василий Игнатьев куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1960. — 116 с.

Ӑна Коростелев чӗнсе илет те чӗркуҫҫийӗсем хушшине тӑратать.

Коростелев подзывает его и ставит между своими коленями.

Пӗлӗт ҫинчи тата ҫӗр ҫинчи явленисем // Василий Игнатьев. Панова В. Ф. Серёжа: повесть; Василий Игнатьев куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1960. — 116 с.

Вӑл халь ак амӑшӗн чӗркуҫҫийӗсем хушшине хӗсӗннӗ те ӑна куҫран ыйтуллӑн пӑхать.

Он стоял между мамиными коленями и вопросительно смотрел ей в лицо.

Килти улшӑнусем // Василий Игнатьев. Панова В. Ф. Серёжа: повесть; Василий Игнатьев куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1960. — 116 с.

Хура тутӑрне авалхилле ҫавӑрса ҫыхнӑ хуйхӑллӑ хӗрарӑм аллисене чӗркуҫҫийӗсем ҫине хунӑ та тӳрех объектив ҫине пӑхать.

Скорбная женщина в черном платке, завязанном по-старомодному, сложив на коленях руки, смотрит прямо в объектив.

XXII // Наум Любимов. Гончар, Александр Терентьевич. Ялавпа пыракансем: 3 кӗнекеллӗ роман; Н. Я. Любимов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1955. — 456 с.

Страницăсем:

Меню

 

Статистика

...тĕплӗнрех