Чӑваш чӗлхи корпусӗ

Шырав

Шырав ĕçĕ:

Макариха (тĕпĕ: ) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
Унӑн карчӑкӗ Фаддеевна, типшӗм, пӗкӗрӗлсе кӗнӗ пулсан та ҫав тери тӑрӑшаканскер, шӑпах леш, Макариха патӗнче сивӗ хӗл пуласси ҫинчен каласа панӑскер, партизансем валли пӗр пысӑк чугун шуратман ҫӗрулми пӗҫерсе пачӗ тата ыра кӑмӑлпа пахча ҫимӗҫ кӑларса лартрӗ.

Сухонькая, согбенная, но очень хлопотливая хозяйка Фаддеевна, та, что предсказала в доме Макарихи суровую зиму, сварила партизанам огромный чугун картошки в «мундире» и щедро выставила на стол свои соленья.

IV // Михаил Рубцов. Бубеннов, Михаил Семёнович. Шурӑ хурӑн: роман; иккӗмӗш кӗнеке; вырӑсларан Михаил Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 363 с.

Халь Марийкӑна хӑтарса кӑларма тивсен, Лозневой, Гобельмана хуса ҫитсе, халех Анфиса Марковнӑна хуптарса лартма сӗнесшӗн пулчӗ, анчах комендатура крыльци ҫине хӑпарнӑ чухне ун пуҫне урӑхла шухӑш пырса кӗчӗ: Марийка нимӗн те каламарӗ пулсан, Макариха мӗн те пулин каласа парасса кӗтмелли те ҫук.

Когда же пришлось отпустить Марийку, Лозневой, догоняя Гобельмана, решил было предложить немедленно арестовать Анфису Марковну, но, пока поднимался на крыльцо комендатуры, передумал: если Марийка ничего не сказала, то от Макарихи тем более нельзя ждать каких-либо признаний.

XIX // Михаил Рубцов. Бубеннов, Михаил Семёнович. Шурӑ хурӑн: роман; иккӗмӗш кӗнеке; вырӑсларан Михаил Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 363 с.

Лозневой Макариха енне ҫаврӑнчӗ.

Лозневой обернулся к Макарихе:

VII // Михаил Рубцов. Бубеннов, Михаил Семёнович. Шурӑ хурӑн: роман; иккӗмӗш кӗнеке; вырӑсларан Михаил Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 363 с.

Макариха ҫурчӗ ҫывӑхӗнче Лозневой ҫуна патӗнче чарӑнчӗ те, тумтирсене силлесе кӑтартрӗ.

Близ двора Макарихи Лозневой остановился у саней, перетряхнул кое-что из одежды.

VII // Михаил Рубцов. Бубеннов, Михаил Семёнович. Шурӑ хурӑн: роман; иккӗмӗш кӗнеке; вырӑсларан Михаил Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 363 с.

Лозневой Макариха патне кӗресрен пӑрӑнса юлмалли май шырарӗ.

Лозневой стал искать способ, как ему избежать посещения дома Макарихи.

VII // Михаил Рубцов. Бубеннов, Михаил Семёнович. Шурӑ хурӑн: роман; иккӗмӗш кӗнеке; вырӑсларан Михаил Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 363 с.

Анчах халь Чернявкин ҫук, Лозневойӑн ирӗксӗрех Макариха патне хӑйӗн каймалла.

Но теперь, когда не было Чернявкина, Лозневому волей-неволей приходилось самому идти в дом Макарихи.

VII // Михаил Рубцов. Бубеннов, Михаил Семёнович. Шурӑ хурӑн: роман; иккӗмӗш кӗнеке; вырӑсларан Михаил Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 363 с.

Марийкӑпа курнӑҫассинчен пӑрӑнма ӑна йывӑр пулман: мӗншӗн те пулин кайма тӗл килсен, Макариха патне Лозневой яланах Ефим Чернявкина янӑ, хӑй нихҫан та вӗсен ҫывӑхӗнче курӑнман.

Избегать встреч с Марийкой было не трудно: если требовалось, Лозневой всегда направлял в дом Макарихи Ефима Чернявкина, а сам никогда не появлялся даже поблизости.

VII // Михаил Рубцов. Бубеннов, Михаил Семёнович. Шурӑ хурӑн: роман; иккӗмӗш кӗнеке; вырӑсларан Михаил Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 363 с.

Ефим Чернявкин сасартӑк харлатма пуҫларӗ, йынӑшса ярса икӗ чӑмӑрӗпе те сӗтеле ҫапрӗ те сиксе тӑчӗ; вӑл ҫӑварне карса пӑрахрӗ, хӗп-хӗрлӗ хӗрелнӗ куҫӗсемпе Макариха ҫине пӑхса йывӑррӑн та хӑвӑрттӑн сывларӗ.

Ефим Чернявкин вдруг захрипел, со стоном ударил по столу обоими кулаками, сорвался с места; он широко раскрывал рот и тяжко, часто дышал, остановив на Макарихе налитые кровью глаза.

III // Михаил Рубцов. Бубеннов, Михаил Семёнович. Шурӑ хурӑн: роман; иккӗмӗш кӗнеке; вырӑсларан Михаил Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 363 с.

— Эпӗ, Ефим, хам мӗн тунине ӑнланатӑп, — хирӗҫ тавӑрчӗ Макариха.

— Я все, Ефим, понимаю, что делаю, — ответила Макариха.

III // Михаил Рубцов. Бубеннов, Михаил Семёнович. Шурӑ хурӑн: роман; иккӗмӗш кӗнеке; вырӑсларан Михаил Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 363 с.

Макариха халь хӑть мӗнле тӑрмашсан та ун аллинчен вӗҫерӗнеймест!

При всем желании и изворотливости Макариха не может теперь вырваться из его рук!

III // Михаил Рубцов. Бубеннов, Михаил Семёнович. Шурӑ хурӑн: роман; иккӗмӗш кӗнеке; вырӑсларан Михаил Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 363 с.

Чернявкин сасартӑк ӑнланса илчӗ: вӑл эрехе пӗтӗмпех ӗҫсе пӗтермесӗр те Макариха килӗнчен тухса кайма вӑй ҫитереес ҫук.

И Чернявкин сразу понял: пока он не выпьет всю водку, у него не хватит духу уйти из дома Макарихи.

III // Михаил Рубцов. Бубеннов, Михаил Семёнович. Шурӑ хурӑн: роман; иккӗмӗш кӗнеке; вырӑсларан Михаил Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 363 с.

Хӗрарӑмсем пурте кӗтесселле хӗсӗнчӗҫ, Макариха мӗн тунине ӑнланса илеймесӗр сӑнаса тӑчӗҫ.

Все женщины молча, тревожно жались по углам и о недоумением следили за хозяйкой.

III // Михаил Рубцов. Бубеннов, Михаил Семёнович. Шурӑ хурӑн: роман; иккӗмӗш кӗнеке; вырӑсларан Михаил Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 363 с.

— Ҫук, кӗтменччӗ, — полицай умӗнче йӑпӑлтатасшӑн пулманнине палӑртса, лӑпкӑн та кӑмӑлсӑррӑн каларӗ Макариха.

— Нет, не ждали, — ответила Макариха, к удивлению всех, спокойно, неласково, не проявляя никакого намерения заискивать перед полицаем.

III // Михаил Рубцов. Бубеннов, Михаил Семёнович. Шурӑ хурӑн: роман; иккӗмӗш кӗнеке; вырӑсларан Михаил Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 363 с.

Апла пулсан, вӑл хӗрарӑмсем пуҫтарӑннӑ вӑхӑтрах Макариха ҫенӗкне ахальтен кӗрсе тӑман иккен, сывлӑш кӑлармасӑр тӑрса ахальтен шӑнман вӑл тӗттӗм кӗтесре!

Значит, не зря он пробрался в сени к Макарихе еще в то время, когда только собирались к ней бабы, не зря мерз в темном углу, затаив дыхание.

III // Михаил Рубцов. Бубеннов, Михаил Семёнович. Шурӑ хурӑн: роман; иккӗмӗш кӗнеке; вырӑсларан Михаил Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 363 с.

Вӗсем кункаҫа ывӑннӑ, вӑхӑт чылая кайнӑ, Логовсем патне пуҫтарӑнма та хӑрушӑ, апла пулсан та, пурпӗрех, хӗрарӑмсем нумайӑшӗ ларса канмарӗҫ, калаҫса чунӗсене йӑпатма Макариха патне килчӗҫ.

И хотя намаялись за день, и время было позднее, и опасно было собираться в логовском доме, — все равно многие женщины, даже не отдохнув с дороги, пошли посидеть и отвести душу у Макарихи.

III // Михаил Рубцов. Бубеннов, Михаил Семёнович. Шурӑ хурӑн: роман; иккӗмӗш кӗнеке; вырӑсларан Михаил Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 363 с.

Эсӗ, Макариха, уйрӑмах усал.

А ты, Макариха, особо.

I // Михаил Рубцов. Бубеннов, Михаил Семёнович. Шурӑ хурӑн: роман; иккӗмӗш кӗнеке; вырӑсларан Михаил Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 363 с.

— Каҫар ӗнтӗ, санпа ачашланса ларма кӑмӑлламастӑп, — хирӗҫ тавӑрчӗ Макариха.

— Извини уж, неохота мне с тобой ласкаться, — ответила Макариха.

I // Михаил Рубцов. Бубеннов, Михаил Семёнович. Шурӑ хурӑн: роман; иккӗмӗш кӗнеке; вырӑсларан Михаил Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 363 с.

Йывӑррӑн сывласа ларакан карчӑка сӑнаса, хӗрарӑмсем шӑпланчӗҫ, Макариха вара, шӑплӑха сирес тесе ҫапла каларӗ:

Все притихли, наблюдая за тяжко вздыхавшей старушкой, а Макариха, чтобы скрасть молчание, сказала ей:

I // Михаил Рубцов. Бубеннов, Михаил Семёнович. Шурӑ хурӑн: роман; иккӗмӗш кӗнеке; вырӑсларан Михаил Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 363 с.

Темиҫе хутчен те уҫӑла-уҫӑла хупӑнчӗ Макариха пӳрчӗн алӑкӗ каҫ пулас умӗнхи сехетре.

Много раз открывалась дверь в доме Макарихи в этот предвечерний час.

I // Михаил Рубцов. Бубеннов, Михаил Семёнович. Шурӑ хурӑн: роман; иккӗмӗш кӗнеке; вырӑсларан Михаил Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 363 с.

Анчах упӑшки нумайранпах хыпар ямасть ӗнтӗ, Лукерья вара хыпар кӗтсе, Макариха патне ытти хӗрарӑмсенчен тӑтӑшрах килкелесе тӑрать.

Но муж давно уже не присылал весточек, и Лукерья, ожидая их, чаще других наведывалась в дом Макарихи.

I // Михаил Рубцов. Бубеннов, Михаил Семёнович. Шурӑ хурӑн: роман; иккӗмӗш кӗнеке; вырӑсларан Михаил Рубцов куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1954. — 363 с.

Страницăсем:

Меню

 

Статистика

...тĕплӗнрех