Чӑваш чӗлхи корпусӗ

Шырав

Шырав ĕçĕ:

пончик (тĕпĕ: ) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
Пончик аллисемпе хӑлаҫланчӗ те тӑнран кайса урайне ӳкрӗ…

Пончик замахал руками и упал в обморок.

IV. Сысна. Икӗ «арӑслан» // Алексей Леонтьев. Грин А.С. Суйласа илнисем. Иккӗмӗш том. — Шупашкар, 2011. — 416 с. — 66–73 с.

Ӑна хӑйне чӗнеҫҫӗ тесе шухӑшласа Пончик ҫакнашкал сӑпайсӑрлӑхшӑн кӳренесшӗнччӗ — ҫавӑнпах тивӗҫлӗн ҫаврӑнса пӑхрӗ.

Думая, что это — личное к нему обращение, Пончик уже хотел рассердиться на подобную фамильярность и с достоинством обернулся.

IV. Сысна. Икӗ «арӑслан» // Алексей Леонтьев. Грин А.С. Суйласа илнисем. Иккӗмӗш том. — Шупашкар, 2011. — 416 с. — 66–73 с.

Пончик Гриф енне ҫурӑмпа ларать.

Пончик сидел спиной к Грифу.

IV. Сысна. Икӗ «арӑслан» // Алексей Леонтьев. Грин А.С. Суйласа илнисем. Иккӗмӗш том. — Шупашкар, 2011. — 416 с. — 66–73 с.

Лев Пончик имшеркке, лутра, анчах унӑн пушмак кӗлли ҫӳллӗ.

Лев Пончик был тщедушен и мал ростом, но носил высокие каблуки.

IV. Сысна. Икӗ «арӑслан» // Алексей Леонтьев. Грин А.С. Суйласа илнисем. Иккӗмӗш том. — Шупашкар, 2011. — 416 с. — 66–73 с.

Лев Пончик, содӑпа макарон енӗпе тӗп ҫын, «Мародер» кафере рехетленсе ларать.

Лев Пончик, главный по соде и макаронам, благодушно сидел в «Кафе мародеров».

IV. Сысна. Икӗ «арӑслан» // Алексей Леонтьев. Грин А.С. Суйласа илнисем. Иккӗмӗш том. — Шупашкар, 2011. — 416 с. — 66–73 с.

Анчах Яша пичче, консервӑланӑ ашпа пӗҫернӗ, чӑтма ҫук лайӑх пончик парсан, хӑйӗн пурнӑҫӗпе ҫырлахрӗ.

Но, получив от дяди Яши превосходный пончик с консервированным мясом, Пират в конце концов с жизнью примирился.

Вунулттӑмӗш сыпӑк // Тани Юн. Лев Кассиль. Кӗҫӗн ывӑл урамӗ: повесть. Тани Юн куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР Государство Издательстви, 1953.

«Камсем пултӑр-ха эсир? Кам сире пуринчен малтан пончик илме право панӑ?» — ятлаҫма пуҫланӑ Киля аки.

«Да кто же вы такие, чтоб раньше всех пончики хватать?» — негодовала тетя Киля.

Вунвиҫҫӗмӗш сыпӑк // Тани Юн. Лев Кассиль. Кӗҫӗн ывӑл урамӗ: повесть. Тани Юн куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР Государство Издательстви, 1953.

Володя, яланхи пек, тунман, нимӗн пытармасӑр, тӳрех: «Тӗрӗс, эпӗ пончик ыйтмасӑр илтӗм, мӗншӗн тесен ман илме право пур» — тенӗ.

Володя, как всегда, не стал отнекиваться и оправдываться, а честно заявил, что это он взял без спросу пончики, потому что считал себя вправе брать их.

Вунвиҫҫӗмӗш сыпӑк // Тани Юн. Лев Кассиль. Кӗҫӗн ывӑл урамӗ: повесть. Тани Юн куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР Государство Издательстви, 1953.

Володя пончик ҫине пӑхма та пултарайман — ун хӑсас килнӗ.

Но Володя и видеть не мог пончика — так его мутило.

Вуниккӗмӗш сыпӑк // Тани Юн. Лев Кассиль. Кӗҫӗн ывӑл урамӗ: повесть. Тани Юн куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР Государство Издательстви, 1953.

Ак сана камбуз ячӗпе, — терӗ Володьӑна пончик пама аллине тӑсса.

Получай от имени камбуза, — он протянул Володе пончик.

Вуниккӗмӗш сыпӑк // Тани Юн. Лев Кассиль. Кӗҫӗн ывӑл урамӗ: повесть. Тани Юн куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР Государство Издательстви, 1953.

Каҫхи апат хыҫҫӑн, Яша пичче повидлӑпа пӗҫернӗ пончик хушса панине илсен, ачасем хӑйсен вырӑнӗ ҫине хӑпарса выртрӗҫ.

После ужина, получив от дяди Яши Манто добавочную порцию пончиков с повидлом, мальчики забрались к себе на лежанку.

Пиллӗкмӗш сыпӑк // Тани Юн. Лев Кассиль. Кӗҫӗн ывӑл урамӗ: повесть. Тани Юн куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР Государство Издательстви, 1953.

Акилина Яковлевна, ҫавсене пӗрер пончик тыттарӑр та, урӑх кунта ман куҫ умне ан курӑнччӑр..

Акилина Яковлевна, суньте им по пончику, и чтоб я их больше тут не видел.

Пиллӗкмӗш сыпӑк // Тани Юн. Лев Кассиль. Кӗҫӗн ывӑл урамӗ: повесть. Тани Юн куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР Государство Издательстви, 1953.

Страницăсем:
  • 1

Меню

 

Статистика

...тĕплӗнрех