Чӑваш чӗлхи корпусӗ

Шырав

Шырав ĕçĕ:

Степанида сăмах пирĕн базăра пур.
Степанида (тĕпĕ: Степанида) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
— Черккемҫӗм ман кӗмӗл-ҫке, Ылттӑн тирӗк ҫине лартнӑскер — тесе кӗтмен ҫӗртенех юрласа янӑ Степанида Егоровна; хӑй йӑл-йӑл кулса Курганова пӗрле шаклаттарса ӗҫме сӗннӗ.

Чарочка моя серебряная, На златом-то блюдечке постав темная! вдруг запела Степанида Егоровна, с улыбкой предлагая Курганову чокнуться.

III // Петӗр Хусанкай. Телешов Д.Н. Типшар: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 56 с. — 8–56 с.

— Ҫын ҫинче йӗрсе ярӗ тата, — тенӗ кӑмӑлсӑрланса Степанида Егоровна.

— Еще расплачется на людях-то, — с неудовольствием добавила Степанида Егоровна.

III // Петӗр Хусанкай. Телешов Д.Н. Типшар: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 56 с. — 8–56 с.

Ҫитменнине Степанида Егоровна таврӑннӑ, ун хыҫҫӑн Емельяниха та кӗнӗ.

К тому же вернулась Степанида Егоровна, а за нею вошла и сама Емельяниха.

III // Петӗр Хусанкай. Телешов Д.Н. Типшар: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 56 с. — 8–56 с.

Степанида Егоровнӑна кайса кала: хӑнасем ҫиленеҫҫӗ, те.

— Скажи Степаниде Егоровне, что гости, мол, сердятся.

III // Петӗр Хусанкай. Телешов Д.Н. Типшар: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 56 с. — 8–56 с.

Степанида Егоровна шарламасӑр гитарне хунӑ та, хулпуҫҫисене ҫӗклесе, кӑмӑлсӑррӑн тухса кайнӑ.

Степанида Егоровна молча положила гитару и, пожав плечами, недовольная, вышла из комнаты.

III // Петӗр Хусанкай. Телешов Д.Н. Типшар: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 56 с. — 8–56 с.

Эрех ӗҫме сӗнсе, гитаре ҫинчен калаҫса, хӑй выляма маннишӗн кулянкаласа, Степанида Егоровна Курганов хӗлӗхсене сыпса ӗнерсе пӗтеричченех ӑна сӑмах хушма тӑрӑшнӑ.

То поднося вина, то рассказывая о гитаре, то жалуясь, что разучилась играть, Степанида Егоровна все время, пока Курганов подвязывал и пробовал струны, переговаривалась с ним.

III // Петӗр Хусанкай. Телешов Д.Н. Типшар: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 56 с. — 8–56 с.

Степанида Егоровна, йӑл-йӑл кулса, шӳтлешкелесе, хӑнасене хӑй стакан пыра-пыра тыттарнӑ.

Стеланида Егоровна, улыбаясь и отшучиваясь, сама подносит гостям стаканы.

III // Петӗр Хусанкай. Телешов Д.Н. Типшар: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 56 с. — 8–56 с.

Степанида, хӑйне куҫран пӑхнипе, именнӗ пек пулнӑ; вӑл ӳпкевлӗ сӑмахпа тавӑрасшӑн пулнӑ, анчах шухӑшланӑ та — алхасуллӑн каласа хунӑ:

Степанида чуть было не смутилась под его взглядом; она хотела ответить упреком, но раздумала и сказала игриво:

II // Петӗр Хусанкай. Телешов Д.Н. Типшар: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 56 с. — 8–56 с.

— Ну, ӗҫсе парӑр, Степанида Егоровна!

— Ну, выпейте, Степанида Егоровна!

II // Петӗр Хусанкай. Телешов Д.Н. Типшар: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 56 с. — 8–56 с.

Степанида инке-ӑрӑм шутланнӑ, анчах упӑшки ҫуккишӗн хуйхӑрман пулас.

Степанида считалась вдовою, но о вдовстве своем, кажется, не печалилась.

II // Петӗр Хусанкай. Телешов Д.Н. Типшар: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 56 с. — 8–56 с.

Степанида пӑхма вӑтӑралла ҫывӑхарнӑ хӗрарӑм пулнӑ.

Степаниде было на вид около тридцати лет.

II // Петӗр Хусанкай. Телешов Д.Н. Типшар: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 56 с. — 8–56 с.

— Телейлӗ ҫитнӗшӗн пултӑр, Степанида Егоровна!

— За счастливый приезд, Степанида Егоровна!

II // Петӗр Хусанкай. Телешов Д.Н. Типшар: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 56 с. — 8–56 с.

Тӗлӗнмелле ӑнланатӑр вара эсир ман кӑмӑла, Степанида Егоровна!

Удивительно вы понимаете мой характер, Степанида Егоровна!

II // Петӗр Хусанкай. Телешов Д.Н. Типшар: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 56 с. — 8–56 с.

Степанида савӑннипе хӗрелсе кайнӑ, юри именем пек тунӑ; ҫыхха тытса, ним калама аптӑраса, шӑппӑн кулса тӑнӑ.

Степанида раскраснелась от удовольствия, притворно смутилась и, принимая сверток, молча улыбалась, не зная, что сказать.

II // Петӗр Хусанкай. Телешов Д.Н. Типшар: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 56 с. — 8–56 с.

— Малтан ҫак кучченеҫе илӗр, Степанида Егоровна, — тенӗ вӑл, ҫыххине парса.

— Сначала возьмите гостинец, Степанида Егоровна, — сказал он, передавая подарок.

II // Петӗр Хусанкай. Телешов Д.Н. Типшар: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 56 с. — 8–56 с.

Афанасий Львович хӑйӗн Степанида пӳлӗмӗпе юнашар пӳлӗмне кӗрсе ҫӑвӑнсан, ҫул ҫинчи тумтирне хывса урӑх тумтир тӑхӑнсан, ҫамрӑк майра хуҫа ӑна чей ӗҫме чӗннӗ.

Когда Афанасий Львович, войдя в свою комнату, помещавшуюся наверху, рядом с комнатой Степаниды, умылся и переоделся, молодая хозяйка пригласила его к чаю.

II // Петӗр Хусанкай. Телешов Д.Н. Типшар: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 56 с. — 8–56 с.

Чӑнах та, Степанида аялалла пӑхса тӑнӑ мӗн, анчах, хӑна ӳпкелешнине илтсен, вӑл хӑвӑрт кӑна пӑхса илнӗ те ӑна — йӑл кулса каллех пуҫне уснӑ.

Действительно, Степанида потупила перед ним глаза, но, услышав упрек, быстро окинула его взглядом, улыбнулась и опять опустила голову.

II // Петӗр Хусанкай. Телешов Д.Н. Типшар: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 56 с. — 8–56 с.

— Сывах-и, Степанида Егоровна! — тенӗ вӑл йӑл кулса, кӑштах шӳт тунӑ пек сасӑпа.

— Здравствуйте, Степанида Егоровна! — проговорил он с улыбкой, слегка заигрывающим тоном.

II // Петӗр Хусанкай. Телешов Д.Н. Типшар: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 56 с. — 8–56 с.

Курганов, карчӑка кӑшт пуҫ тайса илнӗ те, тӳрех Степанида Егоровна патне пынӑ; ун умӗнче ҫӗлӗкне хывса, вӑл ӑна алӑ тытнӑ:

Кивнув ей головой, Курганов подошел прямо к Степаниде Егоровне и, сняв перед нею шапку, протянул руку.

II // Петӗр Хусанкай. Телешов Д.Н. Типшар: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 56 с. — 8–56 с.

Калинккерен ӑна хирӗҫ икӗ хӗрарӑм — Емельянихӑпа Степанида Егоровна, кӗрӗкӗсене пӗркенсе, чупса тухнӑ та мӗн.

Оттуда навстречу ему уже выбежали из дома две женщины, Емельяниха и Степанида Егоровна, обе в накинутых наскоро шубенках.

II // Петӗр Хусанкай. Телешов Д.Н. Типшар: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1946. — 56 с. — 8–56 с.

Страницăсем:

Меню

 

Статистика

...тĕплӗнрех