Чӑваш чӗлхи корпусӗ

Шырав

Шырав ĕçĕ:

Марфа сăмах пирĕн базăра пур.
Марфа (тĕпĕ: Марфа) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
Ватӑ манашкӑпа Марфа Ефимовна шӑнасенчен хӑраса ҫенӗке тухса выртнӑ.

Марфа Ефимовна со старухой-монашкой, спасаясь от мух, легли в сенях.

Шурча пупӗ (Малалли) // Хветӗр Уяр. Уяр Ф. Е. Шурча таврашӗнче. 2 кӗнекеллӗ роман. 1-мӗш кӗнеке. Таната. Шупашкар: Чӑваш кӗнеке издательстви, 1994. — 359 с.

Ӗнер, каҫ кӳлӗм, Марфа Ефимовна патне Ильинкӑран палла тӑран икӗ усламҫӑ майра килнӗччӗ те, каҫхине хуҫасем ҫав ятпа «Христос юнне» те сыпкаланӑ пулас, сӗтел ҫинчи черкке тӗпӗнче хӗрлӗ шӗвек курӑнать.

На столе увидел рюмки с недопитым красным вином, закуски, вчера к попадье нагрянули гости — две майры из Ильинки, вот, видать, и отведали хозяева с гостями «христовой крови».

Микки // Хветӗр Уяр. Уяр Ф. Е. Шурча таврашӗнче. 2 кӗнекеллӗ роман. 1-мӗш кӗнеке. Таната. Шупашкар: Чӑваш кӗнеке издательстви, 1994. — 359 с.

Сыснасемпе Александр Петрович тӗлӗнче ҫех симӗс шӑнасем сӗрлесе вӗҫеҫҫӗ тата ҫенӗкре Марфа Ефимовна хуллен ахлаткаласа утни илтӗнет.

Лишь там, где примостился в соседстве с хрюшами отец Александр, вьются зеленые мухи да в сенях с оханьем грузно ходит, скрипя половицами, Марфа Ефимовна.

Шурча пупӗ // Хветӗр Уяр. Уяр Ф. Е. Шурча таврашӗнче. 2 кӗнекеллӗ роман. 1-мӗш кӗнеке. Таната. Шупашкар: Чӑваш кӗнеке издательстви, 1994. — 359 с.

Марфа Ефимовна, матӑшкӑ, кӳпшек те хӑлтӑ ҫын, яланах чирлӗ (вӑл ӑш аннипе аптрать).

А матушка Марфа Ефимовна, грузная, расплывшаяся женщина, вечно больна.

Шурча пупӗ // Хветӗр Уяр. Уяр Ф. Е. Шурча таврашӗнче. 2 кӗнекеллӗ роман. 1-мӗш кӗнеке. Таната. Шупашкар: Чӑваш кӗнеке издательстви, 1994. — 359 с.

Ӑна, Жоржа тата Ядзьӑна эпир Луцка кӑларса ятӑмӑр, вӗсене унта Марфа Ильинична пирӗнпе ҫыхӑнтарнӑ ҫынсенчен разведчиксен группи организацилеме хушрӑмӑр.

Его, Жоржа и Ядзю мы отправили в Луцк с заданием организовать там группу разведчиков из людей, с которыми связала нас Марфа Ильинична.

Пулӑшакансем // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Ҫакӑ ӗнтӗ пирӗн юлташсен вилӗмӗшӗн, Марфа Ильинична Струтинская вилӗмӗшӗн тавӑрни пулчӗ.

Это было нашей местью за гибель товарищей, за смерть Марфы Ильиничны Струтинской.

Марфа Ильинична // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Марфа Ильинична Струтинскаян пирӗншӗн хаклӑ пурнӑҫӗшӗн фашистсем хӑйсен хура юнӗпе саплӗҫ.

Поплатятся фашисты своей черной кровью за дорогую для нас жизнь Марфы Ильиничны Струтинской.

Марфа Ильинична // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Марфа Ильинична хӑй ирӗкӗпех йывӑр та питӗ кирлӗ оперативнӑй задание пурнӑҫлама тухса кайрӗ.

Марфа Ильинична добровольно отправилась на выполнение серьезного оперативного задания.

Марфа Ильинична // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

«Пирӗн юлашки операцирен таврӑннӑ юлташсем хурлӑхлӑ хыпар илсе килчӗҫ: урнӑ кашкӑрла фашистсем Марфа Ильинична Струтинскаяна вӗлернӗ.

«Печальную весть принесли наши товарищи, возвратившиеся из последней операции: от руки фашистских извергов погибла Марфа Ильинична Струтинская.

Марфа Ильинична // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Халь акӑ, Марфа Ильинична мӗнле вилни ҫинчен аса илнӗ май, эпӗ пирӗн партизансен хаҫачӗн номерӗсенчен пӗрне тупрӑм, унта пирӗн амӑшӗ-партизанкӑна лайӑх пӗлекен партизансем ҫырнӑ некролог пур.

Сейчас, вспоминая гибель Марфы Ильиничны, я нашел один из номеров нашей партизанской газеты и в нем некролог, написанный партизанами, хорошо знавшими нашу мать-партизанку.

Марфа Ильинична // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Анчах Марфа Ильинична вилӗмӗ пире пурне те чун-чӗре тӗпне ҫитиех хурлантарчӗ.

Но смерть Марфы Ильиничны потрясла нас всех до глубины души.

Марфа Ильинична // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Марфа Ильинична васкасах хӑйӗн пальто ҫухине касса ҫурнӑ та, пакета туртса кӑларнӑ:

Марфа Ильинична быстро распорола воротник своего пальто и достала пакет:

Марфа Ильинична // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Документне Марфа Ильинична хӑйӗн пальто ҫухи ӑшне чиксе ҫӗлесе хунӑ.

Документ Марфа Ильинична вшила в воротник своего пальто.

Марфа Ильинична // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Вӗсем Марфа Ильиничнӑпа Луцка, кирлӗ ҫынпа тӗл пулма малтанах палӑртнӑ ҫӗре кайнӑ пулнӑ.

Они с Марфой Ильиничной пошли в Луцк на условленную встречу.

Марфа Ильинична // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

— Акӑ, Марфа инке пама хушрӗ.

— Вот, тетя Марфа велела передать.

Марфа Ильинична // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

— Владимир Степанович, таврӑнатех Марфа Ильинична.

— Владимир Степанович, вернется Марфа Ильинична.

Марфа Ильинична // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Марфа Ильинична ҫав документа алла илмесӗр ниепле те унтан каясшӑн пулман.

Марфа Ильинична ни за что не хотела уходить без этого документа:

Марфа Ильинична // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Тепӗр темиҫе кунтан Марфа Ильиничнӑн ҫав плана илме каллех Луцка кайса килмелле пулнӑ.

Марфа Ильинична через несколько дней должна была снова пойти в Луцк за этим планом.

Марфа Ильинична // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Марфа Ильинична Ядзьӑпа икӗ хутчен хулана кайса килнӗ, унта пирӗншӗн усӑллӑ ҫынсемпе ҫыхӑннӑ тата вӗсене Фроловпа паллаштарнӑ.

Марфа Ильинична с Ядзей два раза ходили в город, связались с полезными для нас людьми и познакомили их с Фроловым.

Марфа Ильинична // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Фролов тата тепӗр хыпарпа ман кӑмӑла ӳкерчӗ: Марфа Ильинична, Ядзя, Ростислав тата тепӗр пилӗк боец Луцк патӗнчех юлнӑ иккен.

Расстроил меня Фролов и другим сообщением: оказывается, Марфа Ильинична, Ядзя, Ростислав и еще пять бойцов остались под Луцком.

Марфа Ильинична // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Страницăсем:

Меню

 

Статистика

...тĕплӗнрех