Чӑваш чӗлхи корпусӗ

Шырав

Шырав ĕçĕ:

Илья сăмах пирĕн базăра пур.
Илья (тĕпĕ: Илья) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
Сехет тӑххӑр ҫурӑ ҫапсан, Илья Ильич ҫӳҫенсе илчӗ.

Пробило половина десятого, Илья Ильич встрепенулся.

I сыпӑк // Александр Артемьев, Михаил Рубцов. Иван Гончаров. Обломов: роман. Александр Артемьевпа Михаил Рубцов куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956

Ҫапах Илья Ильич хӑй ӗҫӗсем пирки тӑрӑшнине палӑртасах пулать.

Впрочем, надо отдать справедливость заботливости Ильи Ильича о своих делах.

I сыпӑк // Александр Артемьев, Михаил Рубцов. Иван Гончаров. Обломов: роман. Александр Артемьевпа Михаил Рубцов куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956

Илья Ильич ытти чухнехинчен питӗ ир, сакӑр сехет тӗлнелле, вӑранчӗ.

Илья Ильич проснулся, против обыкновения, очень рано, часов в восемь.

I сыпӑк // Александр Артемьев, Михаил Рубцов. Иван Гончаров. Обломов: роман. Александр Артемьевпа Михаил Рубцов куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956

Илья Ильич выртнӑ пӳлӗм ҫиелтен пӑхма лайӑх тирпейленӗ пек курӑнать.

Комната, где лежал Илья Ильич, с первого взгляда казалась прекрасно убранною.

I сыпӑк // Александр Артемьев, Михаил Рубцов. Иван Гончаров. Обломов: роман. Александр Артемьевпа Михаил Рубцов куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956

Илья Ильичӑн пичӗ хӗрлӗ те мар, кӗре те мар, шуранка та мар — нимле те мар, тен, ку Обломов ҫамрӑклах шыҫмакланнӑран ҫапла пулӗ: сахал ҫӳренӗрен-и е сывлӑш ҫитменрен-и, тен, вӑл та, ку та пулманран пулӗ.

Цвет лица у Ильи Ильича не был ни румяный, ни смуглый, ни положительно бледный, а безразличный или казался таким, может быть, потому, что Обломов как-то обрюзг не по летам: от недостатка ли движения или воздуха, а может быть, того и другого.

I сыпӑк // Александр Артемьев, Михаил Рубцов. Иван Гончаров. Обломов: роман. Александр Артемьевпа Михаил Рубцов куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956

Гороховӑй урамра, пӗр уезд хули шӑнӑҫмалла пысӑк ҫуртра, хӑйӗн хваттерӗнчи вырӑнӗ ҫинче, ирхине Илья Ильич Обломов выртать.

В Гороховой улице, в одном из больших домов, народонаселения которого стало бы на целый уездный город, лежал утром в постели, на своей квартире, Илья Ильич Обломов.

I сыпӑк // Александр Артемьев, Михаил Рубцов. Иван Гончаров. Обломов: роман. Александр Артемьевпа Михаил Рубцов куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956

«Чӑн-чӑн Илья Муромец вӗт ку. Акӑ кама сӑнламалла Васнецов художникӑн», — шухӑшлать Крылов ӑна хӑйӗн хучӗсене тӑсса панӑ май.

«Ни дать ни взять богатырь Илья Муромец. Вот с кого бы писать художнику Васнецову», — подумал Крылов и протянул свои бумаги.

Вунпӗрмӗш пай // Галина Матвеева. Яновская, Жозефина Исаковна. Карап ӑсти: повесть; вырӑсларан Г. Матвеева куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш кӗнеке издательстви, 2012. — 205 с.

Эпир «Илья Муромецпа» ҫыхӑнӑва ҫухатнине пӗлсен центран ҫӗнӗ приказ килчӗ: шпиона йӗрлесе ҫитет, ӑна ярса илмелле.

Когда в центре узнали, что мы потеряли связь, то дали приказ прекратить слежение и брать шпиона на месте.

Вунпӗрмӗш сыпӑк // Галина Матвеева. Килти архив

Илья Муромец чӑнах та вӑрттӑн служба агенчӗ, — хӑлхаран пӑшӑлтатрӗ полковник.

Бондаренко старший зашептал ей в ухо: — Ваш Илья Муромец действительно агент секретной службы.

Вунпӗрмӗш сыпӑк // Галина Матвеева. Килти архив

Эпир Илья Муромецпа ларса тарсан ҫав маяк сигналӗпе шыраса тупнӑ.

С его помощью они вышли на наш след, когда мы ехали с Ильей Муромцем.

Вуннӑмӗш сыпӑк // Галина Матвеева. Килти архив

Малтанхи хутӗнче, ачасем Илья Муромец машини ӑшӗнче тарма хӑтлансан, шӑп ҫак мобильникпа шыраса тупнӑччӗ вӗсене.

Один раз они уже схватили ее, когда ребята попытались удрать от них в машине светловолосого типа.

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Галина Матвеева. Килти архив

Ҫапла вара Илья Муромец кӑлӑхах васкать.

Так что Илья Муромец слишком поторопился.

Саккӑрмӗш сыпӑк // Галина Матвеева. Килти архив

Анчах та лешӗ — Илья Муромец текенни… — Федор самантлӑха шӑпланчӗ.

Но ведь, — Федор на мгновение запнулся, — но ведь этот, который Илья Муромец,

Саккӑрмӗш сыпӑк // Галина Матвеева. Килти архив

Илья Муромец Штази агенчӗ пулни ҫинчен каласа Карме те ун вӑрттӑнлӑхне кӑштах уҫрӗ темелле, — хушса хучӗ Женя.

— И Паарме выдает себя, говоря про мнимого Илью Муромца, что тот агент штази, — добавила Женя.

Саккӑрмӗш сыпӑк // Галина Матвеева. Килти архив

Анчах та пирӗн Илья Муромец — мошенник мар.

Но наш Илья Муромец не мошенник.

Саккӑрмӗш сыпӑк // Галина Матвеева. Килти архив

Хӑйне Илья Муромец тесе калакан ҫын сана ачалӑху ҫинчен аса илтерсе шанӑҫа кӗресшӗн.

Так себя можно назвать только с одной целью — чтобы надавить на эмоции незнакомого человека, они могут быть связаны с детством, с любовью к родине, мало ли что,

Саккӑрмӗш сыпӑк // Галина Матвеева. Килти архив

— Эс пурнӑҫра пӗр Илья Муромеца та пулин курнӑ-и?

— Ты хоть раз в жизни видел кого-нибудь, кого бы звали Ильей Муроцем

Саккӑрмӗш сыпӑк // Галина Матвеева. Килти архив

Ҫакӑ вӑл хӑйне Илья Муромец тенинчен те палӑрчӗ.

Первый раз он выдал себя, когда назвался Ильей Муромцем.

Саккӑрмӗш сыпӑк // Галина Матвеева. Килти архив

Илья Муромец икӗ хутчен, ҫук, виҫӗ хутчен те иккӗленмелли сӑлтавсем туса пачӗ.

Илья Муромец выдал себя дважды. Нет, даже трижды.

Саккӑрмӗш сыпӑк // Галина Матвеева. Килти архив

— Ҫапла тата Илья Муромец текенни пирки.

— Да и еще этого типа, который назвался Ильей Муромцем.

Саккӑрмӗш сыпӑк // Галина Матвеева. Килти архив

Страницăсем:

Меню

 

Статистика

...тĕплӗнрех