Чӑваш чӗлхи корпусӗ

Шырав

Шырав ĕçĕ:

шура сăмах пирĕн базăра пур.
шура (тĕпĕ: шур) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
Хавасланнӑ Шура вара, чеен кулса, асламӑшӗн арки ҫине хӑпарса ларатчӗ.

И Шура с веселой, плутоватой мордочкой забирался на колени к бабушке.

Ывӑл // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Пӗлместӗп, ҫемьере чи пӗчӗккӗ иккенне Шура хӑй ӑнланнӑ-ши, ҫук-ши, анчах вӑл час-часах хӑйне хӳтӗлесе «Эпӗ пӗчӗккӗ» тетчӗ.

Не знаю, понимал ли Шура, что он младший в семье, но только с самых ранних пор он умел этим пользоваться; «Я маленький!» — то и дело жалобно говорил он в свою защиту.

Ывӑл // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Ун хыҫҫӑн Шура пӑхӑнакан сасӑпа: — Кловать, — терӗ.

И Шуркин голос покорно повторял: — Кловать.

Ывӑл // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

— Пӑл-а-ла, — тет Шура.

— Бул-о-вать, — повторял Шура.

Ывӑл // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Ҫакӑншӑн Зоя тарӑхмаллипех тарӑхатчӗ: — Ну, Шура, кала: — пӑр-а-ла, те, — хушать вӑл.

Зою это очень огорчало: — Ну, Шура, скажи: ре-ше-то, — просила она.

Ывӑл // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Шура вара виҫӗ ҫула ҫитмесӗр те «Р» калама пултараймарӗ.

Шура же лет до трех не выговаривал «р».

Ывӑл // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Шура чӑн та ҫирӗп те мӑнтӑрччӗ, хӑй икӗ ҫула ҫеҫ кайнӑ пулин те Зойӑран вӑйлӑ.

И впрямь: Шура был толстый, крепко сбитый и в свои полтора года много сильнее Зои.

Ывӑл // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Шура ҫинчен ялта: «пирӗн учительницӑн ачи урлӑш-тӑршшӗ пӗрех, тӑратсан та, вырттарсан та ҫавӑн ҫӳллӗшех», тетчӗҫ.

О Шуре на селе говорили: «У нашей учительницы мальчонка поперек себя шире: что на бок положи, что на ноги поставь — все одного роста».

Ывӑл // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Пӗчӗк те типшӗм Зойӑпа мӑнтӑркка Шура иккӗш пӗрле ҫӳренине пӑхма та кулӑшла.

Забавно было видеть их вместе: хрупкую Зою и толстого увальня Шуру.

Ывӑл // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Шура ман патӑмра ҫӳрет, тепӗр айккинче, ӑшӑ сӗт парасса кӗтсе, чашӑк тытнӑ Зоя тӑрать.

Шура вертелся рядом, с другой стороны стояла Зоя с чашкой в руках, дожидаясь парного молока.

Ывӑл // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Шура ӗмкӗчне ӳкерсен — ӑна илсе парать, вӑрансан — сӑпкине сиктерсе ҫывӑратать.

Подавала ему соску, если он ронял ее; покачивала его колыбель, если он просыпался, а в комнате никого не было.

Ывӑл // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Шура ҫуралсан, Зойӑна «эсӗ ӗнтӗ аслӑраххи», теттӗмӗр.

После рождения Шуры Зое часто стали говорить: «Ты старшая. Ты большая».

Ывӑл // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Зоя хӑй шӑллӗ Шура ҫуралнӑ чух икӗ ҫул та тултарманччӗ.

Зое не было еще и двух лет, когда родился ее младший братишка, Шура.

Ывӑл // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Любовь Тимофеевна Космодемьянская (Зоя Космодемьянская амӑшӗ) хайланӑ «Зойӑпа Шура ҫинчен» повесть.

Повесть, «Повесть о Зое и Шуре», вышедшей из-под пера Любови Тимофеевны Космодемьянской (матери Зои Космодемьянской).

Зойӑпа Шура ҫинчен // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Шура… турӑҫӑм!

— Шура… боже мой!

Вуниккӗмӗш сыпӑк // Николай Евстафьев. Павленко П.А. Телей: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 312 с.

«Сан ҫинчен эпӗ, Шура, лайӑх пӗлӗш ҫинчен шухӑшланӑ пек ҫеҫ шухӑшлама пултараймӑттӑм.

«Думать о тебе, Шура, просто как о доброй знакомой, я бы не мог.

Вунпӗрмӗш сыпӑк // Николай Евстафьев. Павленко П.А. Телей: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 312 с.

Уйрӑлса кайрӑр, нимӗн те ҫырмастӑр, хӑвӑра валли урӑх пурнӑҫ тупрӑр, анчах Шура?

Ушли, молчите, другую жизнь себе подобрали, а Шура?

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Николай Евстафьев. Павленко П.А. Телей: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 312 с.

«Савнӑ Шура, сире эпӗ Воропаев сывви ҫинчен, нумай ӗҫлени тата хӑйӗн пурнӑҫӗпе ҫырлахни ҫинчен пӗлтеретӗп…

Милая Шура, сообщаю вам, что Воропаев здоров, много работает, жизнью своей доволен…

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Николай Евстафьев. Павленко П.А. Телей: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 312 с.

«Туссем те чӗнмеҫҫӗ, Шура та ҫырмасть…»

«И друзья замолчали, и Шура не пишет…»

Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Николай Евстафьев. Павленко П.А. Телей: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 312 с.

Шура илемлӗ пулнӑ, ӑна вӑл хӑй те пӗлнӗ, анчах та унпа никам та ҫӳремен, ҫакӑ ӑна питӗ кӳрентернӗ.

Шура была красива и знала это; но ужасно обидно, что за нею почти никогда не ухаживали.

Саккӑрмӗш сыпӑк // Николай Евстафьев. Павленко П.А. Телей: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 312 с.

Страницăсем:

Меню

 

Статистика

...тĕплӗнрех