Шырав
Шырав ĕçĕ:
Хӗрачасем кайсан, Ҫтяпук Сашӑран ҫапла ыйтанҫи пулчӗ:Когда девушки ушли, Степок, как показалось Саше, несколько пренебрежительно спросил:
Тӑваттӑмӗш сыпӑк // Михаил Юрьев. Смирнов В.И. Саша Чекалин: повесть. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1960. — 340 с.
Тоньӑпа Ҫинук, унтан Якурккапа Ҫтяпук та килсе кӗчӗҫ.
Тӑваттӑмӗш сыпӑк // Михаил Юрьев. Смирнов В.И. Саша Чекалин: повесть. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1960. — 340 с.
Ҫтяпук экран ҫине ӳкекен сӑмахсене сасӑпа кӑшкӑрса вуласа пырать.
Вунтӑххӑрмӗш сыпӑк // Михаил Юрьев. Смирнов В.И. Саша Чекалин: повесть. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1960. — 340 с.
— Мӗн тума кирлӗ вӑл пире, ҫуламан пӑру? — мӑкӑртатрӗ Ҫтяпук.
Вунвиҫҫӗмӗш сыпӑк // Михаил Юрьев. Смирнов В.И. Саша Чекалин: повесть. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1960. — 340 с.
— Халӑхӗ шанчӑклах мар вӑл, — иккӗленет Ҫтяпук.
Вунвиҫҫӗмӗш сыпӑк // Михаил Юрьев. Смирнов В.И. Саша Чекалин: повесть. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1960. — 340 с.
— Ху эсӗ ҫатлаттарса ятӑн вӗт, — тӳрре тухасшӑн пулчӗ Ҫтяпук, — эпӗ сана асӑрхамасӑр ҫеҫ лектертӗм.— Ты же меня сам стукнул, — оправдывается Степок, — я тебя нечаянно.
Вуниккӗмӗш сыпӑк // Михаил Юрьев. Смирнов В.И. Саша Чекалин: повесть. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1960. — 340 с.
Чупса пынӑ ҫӗртех вӑл Ҫтяпук аллинчи хӗҫе ҫапса ӳкерчӗ.
Вуниккӗмӗш сыпӑк // Михаил Юрьев. Смирнов В.И. Саша Чекалин: повесть. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1960. — 340 с.
— Хӑвна сана ҫак ҫӑмартапа ӗнсерен шаплаттарас пулать, — тарӑхса кӑшкӑрчӗ Ҫтяпук.— Кокнуть тебя этим яйцом по затылку, — сердито предложил Степок.
Вуниккӗмӗш сыпӑк // Михаил Юрьев. Смирнов В.И. Саша Чекалин: повесть. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1960. — 340 с.
— Тен, кам пӗлет, нефть тупатпӑр, — ӗмӗтленчӗ Ҫтяпук, кӗреҫине вӑрт-варт вылятса.— Хорошо бы до нефти докопаться… — высказывался рассудительный Степок и мечтал.
Вунпӗрмӗш сыпӑк // Михаил Юрьев. Смирнов В.И. Саша Чекалин: повесть. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1960. — 340 с.
Автомобиле ҫул ҫине илсе тухса, Ҫеруш, Илюш тата Ҫтяпук ҫутӑ та симӗс кузов ҫине кӗрсе лараҫҫӗ.Вытащив автомобиль на дорогу, Серега, Илюша и Степок забираются в ярко-зеленый кузов.
Вуннӑмӗш сыпӑк // Михаил Юрьев. Смирнов В.И. Саша Чекалин: повесть. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1960. — 340 с.
— Ҫук, тӗкӗнеймӗ, — лӑплантарчӗ Ҫтяпук.
Тӑххӑрмӗш сыпӑк // Михаил Юрьев. Смирнов В.И. Саша Чекалин: повесть. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1960. — 340 с.
— Тытӑнса тӑраймасть аннӳ, — терӗҫ Якурккапа Ҫтяпук Сашӑна урамра.— Не устоять твоей матери, — говорили Саше на улице Егорушка и Степок.
Иккӗмӗш сыпӑк // Михаил Юрьев. Смирнов В.И. Саша Чекалин: повесть. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1960. — 340 с.
— Атя тытса вӗтетпӗр вӗсене! — чӗнчӗ Сашӑна яланах ҫапӑҫма юратакан Ҫтяпук, хӗрачасем патне чупса пырса.— Давай их поколотим, — предлагал Саше решительный и драчливый Егорушка, подступая к девчонкам.
Иккӗмӗш сыпӑк // Михаил Юрьев. Смирнов В.И. Саша Чекалин: повесть. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1960. — 340 с.
— Илюш, Ҫтяпук, Лявук… — хушса хума васкарӗ Витюшка хӑйӗн селӗп чӗлхипе.— Илюшка, Степок, Левушка… — картавя, спешит добавить Витюшка.
Пӗрремӗш сыпӑк // Михаил Юрьев. Смирнов В.И. Саша Чекалин: повесть. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1960. — 340 с.
- 1
- 2