Чӑваш чӗлхи корпусӗ

Шырав

Шырав ĕçĕ:

Фунель (тĕпĕ: ) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
Ответлӑ организаторсем ҫаксем пулчӗҫ: Волошинова — «Муся», Сергей Шевченко — «Савва», Семен Филиппыч Бокун, Василий Брезицкий — «Штепсель», Павел Тополев — «Юра мучи», Василий Григорьев — «Фунель», Степан Васильевич Урадов — «Лука».

Ответственными организаторами утвердили: Волошинову — «Мусю», Сергея Шевченко — «Савву», Семена Филипповича Бокуна, Василия Брезицкого — «Штепселя», Павла Топалоза — «Дядю Юру», Василия Григорьева — «Фунель» и Степана Васильевича Урадова — «Луку».

Вунвиҫҫӗмӗш сыпӑк // Тани Юн, Иоаким Максимов-Кошкинский. Козлов, Иван Андреевич. Крымра вӑрттӑн ӗҫлени / [Тани Юн, И. Максимов-Кошкинский куҫ.]. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1954. — 352 с.

«Штепсель» хыҫҫӑн ҫынна шанма юратакан, сахал вӗренне «Фунель» — Василий Григорьев атӑҫӑ килчӗ.

За «Штепселем» пришел «Фунель» (Вася-сапожник), малограмотный, доверчивый человек.

Ҫиччӗмӗш сыпӑк // Тани Юн, Иоаким Максимов-Кошкинский. Козлов, Иван Андреевич. Крымра вӑрттӑн ӗҫлени / [Тани Юн, И. Максимов-Кошкинский куҫ.]. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1954. — 352 с.

Подпольщиксем тӑваттӑн: «Штепсель» ят йышӑннӑ Василий Брезицкий, хуҫа арӑмӗн шӑллӗ, шурса кайнӑ, ҫивӗч куҫлӑ, типшӗм ҫын; ҫӑкӑр заводӗнчи рабочи — шурӑ ҫӳҫлӗ ҫӳллӗ старик Топалов, ун вӑрттӑн ячӗ — «Юра пичче»; сехет маҫтӑрӗ Лабенок, вӑрттӑн ячӗ — «Валя»; атӑҫӑ Василий Григорьев, вӑрттӑн ячӗ — «Фунель».

Подпольщиков было четверо: худощавый, с болезненным лицом и живыми глазами, брат хозяйки дома — Василий Брезицкий, по кличке «Штепсель»; высокий седой старик — рабочий хлебозавода Топалов, по кличке «Дядя Юра»; часовщик Лабенок, по кличке «Валя», и сапожник Василий Григорьев, по кличке «Фунель».

Ҫиччӗмӗш сыпӑк // Тани Юн, Иоаким Максимов-Кошкинский. Козлов, Иван Андреевич. Крымра вӑрттӑн ӗҫлени / [Тани Юн, И. Максимов-Кошкинский куҫ.]. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1954. — 352 с.

Страницăсем:
  • 1

Меню

 

Статистика

...тĕплӗнрех