Шырав
Шырав ĕçĕ:
Кириков (тĕпĕ: ) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
— Кириков шкулӗ-и? — ыйтрӗ пӗри хулӑн сасӑпа, эпӗ ҫаврӑнса пӑхма ӗлкӗриччен.— Кириковская? — отозвался кто-то густым добродушным басом, прежде чем я успела обернуться.
Бал // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.
«Эпӗ вӑл», — тенӗ Кириков, палламан ҫын еннелле ҫаврӑннӑҫемӗн тӑпрапа варланнӑ аллисене хире-хирӗҫ сӑтӑркаласа…«Это я», — отозвался Кириков, оборачиваясь к незнакомцу и вытирая черные, покрытые землей руки…
«Килет ешӗл ҫуркунне» // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.
Страницăсем:
- 1