Чӑваш чӗлхи корпусӗ

Шырав

Шырав ĕçĕ:

Бурмистровпа (тĕпĕ: ) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
Космос ҫарӗсен профессилле уявне Ҫӗн Мӗлӗшре пурӑнакан Николай Васильевич Бурмистровпа Хурӑнсур Ҫармӑсри Михаил Романович Кондратьев та паллӑ тӑваҫҫӗ.

Куҫарса пулӑш

Чун ҫирӗплӗхне туптанӑ // Ҫӗнтерӳ ҫулӗ. http://putpobedy.ru/publikatsii/11390-ch ... hne-tuptan

Ҫулҫӳрекен темлескер ҫынна арестлерӗҫ, Вавила Бурмистровпа кӑмакаҫӑ Ключарев таҫта куҫран ҫухалчӗҫ.

Арестовали какого-то странника, исчезли Вавила Бурмистров и печник Ключарев.

Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.

Анчах яланах вӑл кунта мирлӗ картина курать: Бурмистровпа Лодка е ыталанса тӑраҫҫӗ, е ыталанса лараҫҫӗ, хӗрарӑмӗ тата, намӑссӑррӑн та айванӑн йӑл кулса, ҫапла калать:

Но всегда заставал мирную картину: Бурмистров с Лодкой стояли или сидели обнявшись, и женщина говорила, нагло и наивно улыбаясь:

Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.

Ҫулла, хула бульварӗнче Мазепа хорӗ юрлама тытӑнсан, кашнинчех вара Заречье ӑна хирӗҫ юрӑ янӑратса ярать, унӑн ӑста юрӑҫисен — Вавила Бурмистровпа сунарҫӑ Артюшка Пистолетӑн сассисем янӑраса кӑна тӑраҫҫӗ.

Летом, каждый раз, когда на городском бульваре распевал хор Мазепы, Заречье откликалось ему голосами своих певцов Вавилы Бурмистрова и Артюшки Пистолета, охотника.

Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.

Страницăсем:
  • 1

Меню

 

Статистика

...тĕплӗнрех