Чӑваш чӗлхи корпусӗ

Шырав

Шырав ĕçĕ:

Медведев (тĕпĕ: ) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
Гурбангулы Бердымухамедовпа Дмитрий Медведев ВИП йышӑнакан корпуспа ҫуммӑн.

Гурбангулы Бердымухамедов и Дмитрий Медведев недалеко от корпуса для приёма ВИП.

Туркменбаши (аэропорт) // Аҫтахар Плотников. https://cv.ruwiki.ru/wiki/%D0%A2%D1%83%D ... %80%D1%82)

Экснер консерваторие ҫав вӑхӑтри Раҫҫейӗн паллӑ мусӑкҫисене чӗнсе илнӗ: Михаил Медведев юрӑҫа (тенор, унӑн пуҫарӑвӗпе 1918 ҫулта камера юрри класӗ уҫӑлнӑ), Алевтина Пасхалова юрӑҫа (колоратура сопрани; Сарӑту консерваторинче вӑл 21 ҫул тӑрӑшнӑ), Николай Сперанский камера юрӑҫинче (уйрӑм юрланин класне ертсе пынӑ), Георгий Конюс музыка теоретикӗпе композитора (1918–1919 ҫулсенче консерватори директорӗ пулнӑ), Юзеф Сливиньский пианистпа дирижёра (унӑн фортепиано класӗ вӑл вӑхӑтри консерваторире чи пысӑккисенчен пӗри пулнӑ), тата ыттисене.

Экснеру удалось привлечь к работе в консерватории выдающихся российских музыкантов того времени — певца (тенора) Михаила Медведева, по инициативе которого в 1918 году в консерватории был открыт класс камерного пения, певицу (колоратурное сопрано) Алевтину Пасхалову, проработавшую в итоге в Саратовской консерватории 32 года, камерного певца Николая Сперанского, ведшего класс сольного пения, теоретика музыки и композитора Георгия Конюса, директора консерватории с 1918 по 1919 год, пианиста и дирижёра Юзефа Сливиньского, чей класс фортепиано был одним из самых больших в тогдашней консерватории, и многих других.

Л.В. Собинов ячӗллӗ Сарӑту патшалӑх консерваторийӗ // Аҫтахар Плотников. https://cv.wikipedia.org/wiki/%D0%9B.%D0 ... 0%B9%C4%95

Вӗсем тавлашнӑ ҫӗре сысна тата чӑх-чӗп фермисен заведующийӗ Медведев пырса тӑчӗ.

Куҫарса пулӑш

Хӳри вӗҫне туй килсен // Геннадий Мальцев. Мальцев Г.С. Уй куҫлӑ, вӑрман хӑлхаллӑ: кулӑшла каласем. — Шупашкар: Чӑваш кӗнеке издательстви, 1976. — 80 с. — 42–45 с.

Ҫавӑн пекех Валентин Воронцов, Сергей Воронцов, Сергей Хораськин, Дмитрий Хораськин, Василий Никифоров, Дмитрий Медведев, Максим Медведев, Николай Воронцов, Владимир Можаев, Максим Сиводед, Владимир Васильев, Александр Гаврилов, Дмитрий Тимофеев, Владимир Степанов, Николай Смирнов, Николай Данилов, Василий Васильев тата ыттисем те ӗҫе хаваспах хутшӑннӑ.

Куҫарса пулӑш

Туслӑн пӗрле тӑрӑшсан пӗве те типмӗ нихӑҫан // Н.Калашникова. http://kasalen.ru/2022/10/07/%d1%82%d1%8 ... %b0%d0%bd/

Зинэтула Билялетдинов шучӗпе, выляса яни «Ак Барсӑн» хӳтӗлевҫи Евгений Медведев матчсене хутшӑнайманнипе те ҫыхӑннӑ, вӑл чирлет.

Куҫарса пулӑш

Спорт хыпарӗсем // Сувар. «Сувар», 2010.01.15, 3№(837), 3 стр.

«Иккӗмӗш планри чи лайӑх роль» – халь ҫеҫ асӑннӑ спектакльте Геннадий Медведев ватлӑхри Иван Бичурина калӑплани.

«Лучшая роль второго плана» — Геннадию Медведеву за создание образа Ивана Бичурина в старости в ранее упомянутом спектакле.

«Чӗнтӗрлӗ чаршав» конкурс ҫӗнтерӳҫисене палӑртнӑ // Таисия Ташней. https://chuvash.org/news/31397.html

Ҫак ҫырура вӑл унӑн Пиня ятлӑ ывӑлне шыраса тупса пама ыйтнӑччӗ: «Пиня хӑйне персе пӑрахас ҫӗртен тухса тарнӑ пулать те, вара, ҫынсем каланӑ тӑрӑх, ӑна Медведев полковникӑн партизан отрячӗ тупса хӑй патне илнӗ, кайран самолетпа Мускава ӑсатнӑ».

В этом письме она просила «разыскать ее сына Пиню, который бежал от расстрела и, по слухам, был подобран партизанским отрядом полковника Медведева и самолетом отправлен в Москву».

Эпилог // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Ку эпӗ, Медведев!

Это я, Медведев!

Ултавлӑ шӑплӑх // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

— Сире, Медведев юлташ, унта асӑнаҫҫӗ, пӗлеҫҫӗ.

— Вас, товарищ Медведев, там помнят и знают.

Сывлӑш ҫавӑрни // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Хӑй патне вӑл Украинӑри уйрӑм (карательнӑй) отрядсен командующине фон-Ильген генерала чӗнсе илсе, ӑна чи кӗске вӑхӑтрах Медведев полковникӗн партизан отрядне пӗтерсе тӑкма приказ панӑ.

Он вызывал к себе командующего особыми (карательными) отрядами на Украине генерала фон-Ильгена и приказал в самый короткий срок уничтожить партизанский отряд полковника Медведева.

«Вилӗм ӑстине» аркатса тӑкни // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

— Эсир Медведев командир пулатӑр-и?

— Вы командир Медведев?

Володя // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Медведев отрядне шырать-ха вӑл, мана тепӗр отрядран ячӗҫ, тет.

— Да вот, ищет отряд Медведева, говорит, что послан от другого отряда.

Володя // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Лисейкин ыйтса пӗлме тытӑнсан, хайхи ача ӑна Винница патӗнчи партизансен Ленин ячӗпе тӑракан отрядӗнчен Медведев отрядне яни ҫинчен каласа панӑ.

На вопрос Лисейкина мальчик объяснил, что его послали в отряд Медведева из партизанского отряда имени Ленина, который находится под Винницей.

Володя // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Медведев полковникпе калаҫма ирӗк парсамӑр.

 — Разрешите обратиться к полковнику Медведеву?

Ковпакпа тӗл пулнисем // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

— Сывӑ-и, Медведев юлташ? — терӗ Сидор Артемович.

— Здравствуйте, товарищ Медведев! — сказал Сидор Артемович.

Ковпакпа тӗл пулнисем // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Генерал-полковник рапорт ҫине: «Медведев полковник распоряженине командировать туса ярас», тесе ҫырса хучӗ.

Генерал-полковник написал на рапорте: «Откомандировать в распоряжение полковника Медведева».

Лагерьте // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Медведев юлташ, эпӗ мана хӑвӑрӑн партизансен группине йышӑнса тылри чаҫрен чӗнсе илме ыйтатӑп.

— Товарищ Медведев, прошу зачислить меня в вашу партизанскую группу и отозвать из тыловой части.

Лагерьте // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Д. Медведев

Д. Медведев

Автортан // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Дмитрий Николаевич Медведев (1898-1954) партизан отрячӗн ӗҫӗ-хӗлӗ ҫинчен ҫырнӑ повесть.

Повесть Дмитрия Николаевича Медведева (1898 — 1954) о деятельности партизанского отряда.

Ровно патӗнче // Уйӑп Мишши. Медведев Д.Н. Ровно патӗнче: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 246 с.

Кунта Коля Медведев принципсем пирки хӑй мӗн шухӑшлани ҫинчен пӗлтерет, вӑлах Лёня Шагалов тӗрӗслев ӗҫӗнче чӑннипе мӗн пулса иртнине Антонова пӗлтерни ҫинчен каласа парать

Здесь Коля Медведев размышляет в ней по поводу принципов, а также рассказывает о том, как Ленчик Шагалов сказал наконец всю правду о контрольной

Вунулттӑмӗш сыпӑк // Олимпиада Таллерова. Криштоф Е.Г. Ҫу уйӑхӗ — экзамен умӗнхи вӑхӑт: повесть. Вырӑсларан О. Таллерова куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш кӗнеке издательстви, 1973. — 144 с.

Страницăсем:

Меню

 

Статистика

...тĕплӗнрех