Шырав
Шырав ĕçĕ:
— Суять! — тесе кӑшкӑрчӗ вӑл хӑй умӗнчи ҫынсен пӗр ҫӗре пӗрлешсе тӑнӑ ҫав тери пысӑк пӗр чӗрӗ сӑн-сӑпачӗ еннелле; ҫаврӑнса пӑхрӗ, хӑй патнелле тӑсса хунӑ типшӗм алла асӑрхарӗ, тӗттӗм куҫа, шап-шакла — кавӑн евӗрлӗ — пуҫа курчӗ, ун ҫинелле ыткӑнчӗ, Тиунова ярса тытрӗ, ӑна таҫта аялалла вӑркӑнтарчӗ те мӗкӗрсе ячӗ:
Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.
Ҫынсем Тиунова Кожемякинпала юнашар тӑратнине илтсен, ҫакӑн чӗрине кӗвӗҫӳ туйӑмӗ йӗп пекех пырса тирӗнчӗ, вара вӑл хурлӑхлӑн ҫапла шухӑшласа хучӗ:
Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.
Тиунова аса илет, тӗксӗмленсе каять, ҫапла шухӑшлать:
Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.
Хӑрах куҫпа пӗрле Маврухина хушаматлӑ карчӑк кӑна тӑрса юлчӗ, — карчӑкӑн хӗп-хӗрлӗ куҫӗсем пӑтранчӑк шӗвекпе тулса ларнӑ, темскере кӗтсе Тиунова сӑнтан пӑхаҫҫӗ, ҫавӑнпа та ӑна карчӑкран уйрӑлса кайма аван мар пек туйӑнчӗ.
Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.
Ҫамрӑк йӗкӗтӗн хӑйӗн сӑввисене Тиунова питех те каласа парас килетчӗ, анчах хӑрах куҫӑн итлесси килмерӗ пулмалла: туйине суллакаласа, вӑл хуллен кӑна утать тата ҫапла каласа пырать:
Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.
Анчах та, Тиунова уйрӑмах хисепленипе пӗрлех, ун умӗнче вӑл хӑйне аван мар пек туять, хӑй полицие кайса элек панине аса илсе, ҫапла шухӑшлать:
Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.
Бурмистров хӑйне хӑй текех ним калама аптраса ӳкнӗ ҫын вырӑнӗнче туйма пултараймарӗ: вӑл сиксе тӑчӗ, шӑлӗсене шатӑртаттарса сӗтеле тӳнтерсе ячӗ, ҫийӗнчи кӗпине туртса ҫурса антарчӗ, урисемпе тапӑртатма, чӗтреме пуҫларӗ, унтан, Тиунова ҫухаран ярса тытрӗ те, ӑна лӑскама тапратса, кӑшкӑрса ячӗ:
Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.
Яланах Бурмистров пуҫлать, — вӑл слобода ҫыннисен куҫӗ умӗнче хӑрах куҫ ӑна кая хӑварнине туять, ҫавӑнпа та, хӑй Тиунова килӗштерменнине пытараймасӑрах, мӗнпе те пулин ӑна намӑслантарма тӑрӑшать.
Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.
Йӑмрасем айне пуҫтарӑнса ларсан, Заречье халӑхӗн шухӑшлама юратакан ҫыннисем Тиунова тӗрлӗрен ӑслӑ ыйтусем параҫҫӗ.Собираясь под вётлами, думающие люди Заречья ставили Тиунову разные мудрые вопросы.
Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.
Заречьере чи паллӑ ҫын тесе пурте пӗр кӑмӑлпах Яков Захаров Тиунова шутлаҫҫӗ.Первой головою в Заречье был единодушно признан Яков Захаров Тиунов.
Окуров хули // Уйӑп Мишши. Горький М. Окуров хули: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1956. — 134 с.
- 1