Чӑваш чӗлхи корпусӗ

Шырав

Шырав ĕçĕ:

ӑнланатӑп (тĕпĕ: ӑнлан) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
Эпӗ ҫапла ӑнланатӑп: Курма ҫеҫ пӗлни сахал, ӑнланас, туяс пулать…

Я так понимаю: умей не только видеть — этого мало, надо понимать и чувствовать…

Шура // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Сирӗн хуйхӑра пусарма пултаракан сӑмахсем ҫӗр ҫинче ҫуккине ӑнланатӑп эпӗ.

Я понимаю, нет таких слов на свете, чтоб можно было утешить Вас в Вашем горе.

Клава каласа пани // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Халь ӗнтӗ эпӗ мӗншӗн учительница пулма шут тытнине аван ӑнланатӑп, чӑнах та питӗ лайӑх вӑл учитель пуласси!

Теперь я понимаю, почему ты стала учительницей, это и вправду очень хорошо!

Ҫӗнӗ ҫул каҫӗ // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Анчах Зоя куҫӗсенчен халь шӳт туни вырӑнлӑ маррине туйса илтӗм те: — Ӑнланатӑп, Зоя, — терӗм.

Но по Зоиным глазам увидела, что она в этот час не примет шутку, и прибавила: Понимаю, Зоя.

«Хӑех паллӑ…» // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Юрланине илтсенех ман ачасем чертеж тума ларнине ӑнланатӑп.

И тогда я знала: они опять углубились в свои чертежи.

Малтанхи ӗҫ укҫи // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Ку тӗрӗс маррине эсӗ мар, эпӗ те ӑнланатӑп.

Даже я понимаю, что это неправильно.

Тавлашса ҫиеле тухни // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Вӗсем хӑйсем пӗлекен йывӑҫсене пурне те тупса шкул тавра лартма хатӗррине эпӗ калаҫнине итленӗ тӑрӑх ӑнланатӑп.

Я слушаю и понимаю: ребята готовы посадить вокруг своей школы все деревья, какие им только известны.

«Овод» // Макар Хури. Космодемьянская Л.Т. Зойӑпа Шура ҫинчен: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1952. — 232 с.

Ӑнланатӑп

Куҫарса пулӑш

22. Ҫӑлӑнӑҫ // Леонид Агаков. Матвеев Г.И. Симӗс вӑчӑрасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1949. — 112 с.

Ӑнланатӑп.

Куҫарса пулӑш

20. Шпиона тытни // Леонид Агаков. Матвеев Г.И. Симӗс вӑчӑрасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1949. — 112 с.

Эпӗ лайӑх ӑнланатӑп вӗт, эпир кӑшт асӑрханмасанах пӗтме пултаратпӑр…

Я же понимаю, что малейшая оплошность — и амба…

19. Тамӑк машини // Леонид Агаков. Матвеев Г.И. Симӗс вӑчӑрасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1949. — 112 с.

Ӑнланатӑп, — тет ӑна хирӗҫ Тёма, ӑнланасса та хӑй пуринчен ытла Даниловпа Касицкий ӑнланнине пула ҫеҫ ӑнланать-ха; тата мӗн ытлашши чакаланмалли пур-ха унта?

— Понимаю, — отвечал Тёма, понимающий больше потому, что это было понятно Данилову и Касицкому: что там еще докапываться?

Америкӑна кайни // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

Таня тахҫанах пурне те ӑнланнӑ, вӑл савнӑҫлӑн та йӑвашшӑн: — Ӑнланатӑп, сударыня! — тет.

Таня давно все поняла и весело и ласково отвечает: — Понимаю, сударыня!

Каҫару // Уйӑп Мишши. Гарин-Михайловский Н.Г. Тёмӑн ача чухнехи пурнӑҫӗ: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1951. — 164 с. — 3–157 с.

— Эп ӑнланатӑп, — терӗ Петр шӑппӑн, унӑн аллине чӑмӑртаса.

— Я понимаю, — тихо сказал Петр, отвечая на пожатие.

IX // Степан Апаш. Короленко В.Г. Суккӑр музыкант: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1957. — 194 с.

— Ҫиллес тата Петрпа пӗр сӑнлӑ… ӑнланатӑп, — терӗ Макҫӑм, тем шухӑшласа.

— Зол и похож на Петра… понимаю, — задумчиво сказал Максим.

IV // Степан Апаш. Короленко В.Г. Суккӑр музыкант: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1957. — 194 с.

— Кунта мӗн каланине эпӗ йӑлтах ӑнланатӑп, апла пулсан, хӗрарӑм ӑс-тӑнне вӑл лайӑхах шӑнӑҫать.

 — Я понимаю все, о чем здесь говорилось, — значит, женскому уму это доступно.

IV // Степан Апаш. Короленко В.Г. Суккӑр музыкант: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1957. — 194 с.

— Эпӗ «хлопла» та ӑнланатӑп.

 — Я понимаю «по-хлопски».

XI // Степан Апаш. Короленко В.Г. Суккӑр музыкант: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1957. — 194 с.

— Ҫапла, ҫапла, ӑнланатӑп, — чӗтрекен сассипе мӑкӑртатрӗ Симурден.

Симурдэн пробормотал дрожащим голосом: — Верно.

II. Ҫар сучӗ // Михаил Рубцов. Гюго Виктор. Тӑхӑрвун виҫҫӗмӗш ҫул: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1958. — 282 с.

— Э, ӑнланатӑп!

— Ага, понятно!

XIV. Иманус та тухса каять // Михаил Рубцов. Гюго Виктор. Тӑхӑрвун виҫҫӗмӗш ҫул: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1958. — 282 с.

Гешан шухӑшласа тӑчӗ те: — Ӑнланатӑп. Апла, чикмекӗ питӗ вӑрӑм пулмалла, — терӗ.

Гешан подумал и ответил: — Понимаю. Но для этого требуется очень длинная лестница.

XII. Хӑтарма хатӗрленеҫҫӗ // Михаил Рубцов. Гюго Виктор. Тӑхӑрвун виҫҫӗмӗш ҫул: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1958. — 282 с.

Ӑнланатӑп, — терӗ Гешан.

— Решено, — ответил Гешан.

III. Пӗчӗк ҫарсемпе пысӑк ҫапӑҫусем // Михаил Рубцов. Гюго Виктор. Тӑхӑрвун виҫҫӗмӗш ҫул: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1958. — 282 с.

Страницăсем:

Меню

 

Статистика

...тĕплӗнрех