Чӑваш чӗлхи корпусӗ

Шырав

Шырав ĕçĕ:

Эппин сăмах пирĕн базăра пур.
Эппин (тĕпĕ: эппин) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
Ача суккӑр эппин, пурнӑҫра кам пулма пултарать — пултӑр.

Малый слеп, так пусть же станет в жизни тем, чем может.

XI // Степан Апаш. Короленко В.Г. Суккӑр музыкант: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1957. — 194 с.

— Апла пулсан, эсӗ хальхи тапхӑра айӑпламастӑн эппин?

— Следовательно, ты не оправдываешь настоящий момент?

V. Тӗрмере // Михаил Рубцов. Гюго Виктор. Тӑхӑрвун виҫҫӗмӗш ҫул: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1958. — 282 с.

Апла пулсан, старикӗн ачасене чӗрӗллех ҫунтарса ямалла, пирӗн командир старикӗн пуҫне касмалла пулнӑ эппин?

Выходит, что старик должен был допустить, чтобы крошки сгорели заживо, выходит, что наш командир должен был позволить отрубить старику голову.

III. Сасӑлани // Михаил Рубцов. Гюго Виктор. Тӑхӑрвун виҫҫӗмӗш ҫул: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1958. — 282 с.

— Монсеньор, — терӗ аббат маркиза, — эпир уйрӑлатпӑр эппин?

— Стало быть, нам приходится расстаться, маркиз? — спросил аббат Тюрмо.

XII. Ҫӑлакан // Михаил Рубцов. Гюго Виктор. Тӑхӑрвун виҫҫӗмӗш ҫул: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1958. — 282 с.

— Ун пек пултӑр эппин, эсир пурпӗрех мана пӗлетӗр.

— Пусть будет так, вы меня знаете?

VIII. Калаҫнипе мӗкӗрни // Михаил Рубцов. Гюго Виктор. Тӑхӑрвун виҫҫӗмӗш ҫул: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1958. — 282 с.

— Юрӗ эппин, — терӗ Говэн.

— Пусть будет так, — сказал Говэн.

III. Пӗчӗк ҫарсемпе пысӑк ҫапӑҫусем // Михаил Рубцов. Гюго Виктор. Тӑхӑрвун виҫҫӗмӗш ҫул: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1958. — 282 с.

— Юлӑр эппин, — терӗ амӑшӗ, — иккӗмӗш хут килсен, вара сире те илсе каятӑп.

— Ну оставайтесь, — сказала мать, — а когда второй раз приеду, тогда и вас с собой заберу.

Инҫетри уйра // Николай Резюков. Воронкова, Любовь. Тантӑшсем шкула каяҫҫӗ; вырӑсларан Н.Резюков куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1954. — 48 с.

— Пуп дворянина ӗҫлеме хуштӑр эппин, — терӗ Дантон.

— Ну, так пускай же поп следит за дворянином, — засмеялся Дантон.

III. Чи вӑрттӑн шухӑшсем хускални // Михаил Рубцов. Гюго Виктор. Тӑхӑрвун виҫҫӗмӗш ҫул: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1958. — 282 с.

— Юрӗ эппин, — терӗ Симурден.

— Ну, хорошо, — сказал Симурдэн.

III. Чи вӑрттӑн шухӑшсем хускални // Михаил Рубцов. Гюго Виктор. Тӑхӑрвун виҫҫӗмӗш ҫул: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1958. — 282 с.

— Кирек мӗн пулса иртсен те сирӗншӗн пурпӗрех эппин? — тесе ыйтрӗ маркиз.

Маркиз стал расспрашивать своего нового знакомого: — Значит, что бы ни случилось — вам совершенно все равно?

IV. Ыйткалакан // Михаил Рубцов. Гюго Виктор. Тӑхӑрвун виҫҫӗмӗш ҫул: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1958. — 282 с.

Эсир мана хӑтарасшӑн эппин?

И вы решили меня спасти?

IV. Ыйткалакан // Михаил Рубцов. Гюго Виктор. Тӑхӑрвун виҫҫӗмӗш ҫул: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1958. — 282 с.

— Хӑвӑртрах утар эппин.

— Нужно поторопиться.

I. Хӑйӑр сӑрчӗн тӑрри // Михаил Рубцов. Гюго Виктор. Тӑхӑрвун виҫҫӗмӗш ҫул: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1958. — 282 с.

— Ҫапла пултӑр эппин, — терӗ старик, унтан лӑпкӑн кӑна: — Священник ӑҫта вара? — тесе ыйтрӗ.

— Пускай будет по-твоему, — спокойно возразил старик, — ну, а где же священник?

I. Сӑмах — вӑй // Михаил Рубцов. Гюго Виктор. Тӑхӑрвун виҫҫӗмӗш ҫул: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1958. — 282 с.

— Апла эппин, сударыня, эсӗ тарса хӑтӑласшӑн?

— Значит, сударыня, спасаешься?

Пӗрремӗш кӗнеке // Михаил Рубцов. Гюго Виктор. Тӑхӑрвун виҫҫӗмӗш ҫул: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1958. — 282 с.

— Ну, юрӗ, Сискуаньяр пултӑр эппин, — килӗшрӗ сержант.

— Ну, ладно, Сискуаньяр так Сискуаньяр!

Пӗрремӗш кӗнеке // Михаил Рубцов. Гюго Виктор. Тӑхӑрвун виҫҫӗмӗш ҫул: роман. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1958. — 282 с.

Эппин мӗншӗн куҫҫуль юхтарас-ха?

О чем же тут слезы лить?

39 сыпӑк // Василий Хударсем. Осеева В.А. Ваҫҫук Трубачевпа унӑн юлташӗсем. Повесть. 1-мӗш кӗнеке. Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1955. — 221 с.

— Ху вуласа пар-ха эппин! — тапӑнчӗ ӑна Синицына.

— Сама попробуй прочти! — накинулась на нее Синицына.

38 сыпӑк // Василий Хударсем. Осеева В.А. Ваҫҫук Трубачевпа унӑн юлташӗсем. Повесть. 1-мӗш кӗнеке. Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1955. — 221 с.

Эппин чуптар хӑвӑртрах киле! — пӳлсе хучӗҫ ачасем ӑна.

— Ну и беги за ним домой! — оборвали его ребята.

38 сыпӑк // Василий Хударсем. Осеева В.А. Ваҫҫук Трубачевпа унӑн юлташӗсем. Повесть. 1-мӗш кӗнеке. Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1955. — 221 с.

Эппин ҫӗр ӑшӗнче мӗн те пулин пур, — хутшӑнчӗ Зорина.

Значит, что-то в земле, — заявила Зорина.

38 сыпӑк // Василий Хударсем. Осеева В.А. Ваҫҫук Трубачевпа унӑн юлташӗсем. Повесть. 1-мӗш кӗнеке. Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1955. — 221 с.

Эппин заданисем илӗр!

— Так принимайте задания!

37 сыпӑк // Василий Хударсем. Осеева В.А. Ваҫҫук Трубачевпа унӑн юлташӗсем. Повесть. 1-мӗш кӗнеке. Шупашкар: Чӑвашгосиздат, 1955. — 221 с.

Страницăсем:

Меню

 

Статистика

...тĕплӗнрех