Чӑваш чӗлхи корпусӗ

Шырав

Шырав ĕçĕ:

Валерий сăмах пирĕн базăра пур.
Валерий (тĕпĕ: Валерий) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
Валерий Павлович пурнӑҫӗ пуян та тӗрлӗ енлӗ пулнӑ.

Насыщенной, полной самых разнообразных интересов была жизнь Чкалова.

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Валерий Павлович авиаци наукинчи пур ҫитӗнӳсене те сӑнаса пынӑ.

Валерий Павлович следил за всеми достижениями авиационной науки.

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Ҫитӗнӳ тунӑ хыҫҫӑн чарӑнса тӑракан ҫын пулман Валерий Павлович.

Не в характере Валерия Павловича было останавливаться на достигнутом.

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Ҫак сӑмахсем Валерий Павловича питӗ пӑлхантарнӑ, вӑл вара хӑйпе пӗрле унта пулнӑ пиччӗшне ҫапла каланӑ:

Валерия Павловича сильно взволновали ее слова, и он заявил присутствовавшему при этом брату:

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Хӑй ачасем умӗнче пысӑк ответлӑ пулнине Валерий Павлович нихҫан та манман.

Валерия Павловича никогда не покидало сознание большой ответственности перед детьми.

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Депутат ячӗпе килнӗ ҫырусене пӑхса тухнӑ чухне Валерий Павлович ачасем пирки ҫырнине, хӑвӑртрах мерӑсем йышӑнма, уйрӑммӑн хунӑ.

Разбирая депутатскую почту, Валерий Павлович откладывал для принятия срочных мер все, что касалось детей.

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Авиаци ӗҫӗнче тата депутат пулнӑ май ерҫӳ пулман пулин те, Валерий Павлович вӑхӑт тупса, Совет ҫӗршывӗнчи пионерсемпе шкул ачисем патне чӗнсе калани ҫырнӑ.

Несмотря на очень большую занятость авиационными и депутатскими делами, Валерий Павлович нашел время и написал воззвание к пионерам и школьникам Советской страны.

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Эхер те ачасем ҫине ҫителӗксӗррӗн те тирпейсӗррӗн пӑхсан, Валерий Павлович ҫакна хӑйне кӳрентерни вырӑнне хунӑ.

Если к детям относились недостаточно сердечно и бережно, Валерий Павлович считал это личной для себя обидой.

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Валерий Павлович вазӑпа шыв пама хушнӑ та розӑна унта тирпейлесе лартнӑ.

Валерий Павлович попросил принести вазу с водой и бережно поставил туда розу.

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Валерий Павлович ҫырӑва вуласа тухнӑ:

Валерий Павлович прочел:

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Аэродромран килне таврӑнсан, Валерий Павлович тем чухлӗ чечек тупнӑ.

Приехав с аэродрома домой, Валерий Павлович нашел у себя массу цветов — и ярких, пышных и скромных.

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Валерий Павлович ҫакна аса илме юратнӑ: Удд утравӗ ҫинчен каялла таврӑннӑ чухне аэродрома ун патне пӗр пӗчӗкҫӗ ача пырса, унӑн куртки ҫаннинчен ҫакӑннӑ та: — Пӗшкӗн-ха, Чкалов пичче, эпӗ сана ыталам! — тенӗ.

И Валерий Павлович любил вспоминать, как в день возвращения с острова Удд к нему на аэродроме подошел крохотный мальчик и, ухватившись за рукав его куртки, попросил: — Нагнись, дядя Чкалов, я тебя обниму!

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Совет ачисем пурне те пӗлесшӗн пулни, вӗсен пултарулӑхӗ, хӑюлӑхӗ Валерий Павловича савӑнтарнӑ.

Валерия Павловича радовала любознательность, одаренность, смелость советских детей.

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Валерий Павлович кулса ячӗ:

Валерий Павлович рассмеялся:

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

— Летчик хӑй ӗҫӗнче малти ретре, новатор пулас ӗмӗтпе вӗренет, — терӗ Валерий Павлович.

— Летчик учится и лелеет мысль быть передовиком, новатором в своем деле, — говорил Валерий Павлович.

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Валерий Павловича питӗ ӑшшӑн, чаплӑн кӗтсе илчӗҫ.

Валерия Павловича встретили тепло, торжественно.

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Валерий Павлович кирек кампа паллашсан та, чи малтанах: — Сирӗн ачасем пур-и? — тесе ыйтнӑ.

Валерий Павлович как бывало с кем-нибудь познакомится, обязательно спросит: — Есть у вас дети?

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

— Нумай ачаллӑ пуласчӗ, улттӑран кая мар пултӑрччӗ! — пӗр кулмасӑр тавӑрнӑ Валерий Павлович.

— Иметь много детей, не меньше шести! — серьезно ответил Валерий Павлович.

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Валерий Павлович ача-пӑчасем валли теттесем сутакан магазинсене тӑтӑшах ҫӳренӗ, унтан тулли кӗсьесемпе таврӑннӑ.

Валерий Павлович часто посещал магазины детских игрушек и возвращался оттуда с оттопыренными карманами.

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Лерочка йӗме пуҫласанах Валерий Павлович аптраса ӳкнӗ: унӑн хӗвелпе пиҫсе тӗксӗмленнӗ паттӑр сӑнӗнче кӑмӑлӗ хуҫӑлни палӑрнӑ.

Если Лерочка начинала плакать, Валерий Павлович терялся: на его мужественном загорелом лице появлялось страдальческое выражение.

Вунҫиччӗмӗш сыпӑк // Куҫма Чулкаҫ. Водопьянов М.В. Валерий Чкалов: повесть; Куҫма Чулкаҫ куҫарнӑ. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1959. — 214 с.

Страницăсем:

Меню

 

Статистика

...тĕплӗнрех