Чӑваш чӗлхи корпусӗ

Шырав

Шырав ĕçĕ:

Дуня сăмах пирĕн базăра пур.
Дуня (тĕпĕ: Дуня) сăмах форми çинчен тĕплĕнрех пăхма пултаратăр.
Ах, Дуня, Дуня!

Ах, Дуня, Дуня!

Станца пуҫлӑхӗ // Ҫт. Ухантей. Александр Пушкин. Иван Петрович Белкин ҫырса хӑварнӑ повеҫсем. Ст. Угандей куҫарнӑ. Шупашкар: Чӑваш государство издательстви, 1936

Дуня мӗн калӗ, э?

— А что скажет Дуня, а?

III сыпӑк // Леонид Агаков. Горький М. Артамоновсем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1955. — 300 с.

Марушка чупса килет, Дуня инке.

Марушка прибежит, и тетя Дуня.

Тӑванӗ мӗн чухлӗ унӑн! // Тани Юн. Карнаухова И. В. Туслӑ ачасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 256 с.

Чижик ывӑннипе куҫне хупрӗ те: «Чӑнах, пурте ман валли. Ӗнер Марушка чӑлха килсе пачӗ! Нюра — малтанхи кӑчкӑ турачӗсем. Вӗсем ҫинчи папкисем кӳпчесе кайнӑ, кӗҫ-вӗҫ ҫурӑлаҫҫӗ. Дуня инке ӑшӑ ярушник парса янӑ», — тесе шухӑшларӗ.

Чижик устало закрывает глаза и думает: «Правда, все для меня. Вчера Марушка носочки принесла. А Нюра — первые веточки вербы. На них почки набухли и вот-вот лопнут. А теперь Дуня теплый ярушник прислала».

Тӑванӗ мӗн чухлӗ унӑн! // Тани Юн. Карнаухова И. В. Туслӑ ачасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 256 с.

Иван Евдокимович ҫӑмарта парса ячӗ, Дуня инке пӗр татӑк аш ӑшаласа пачӗ.

Иван Евдокимыч яиц прислал, тетя Дуня мяса зажарила.

Хаклӑ тетрадь // Тани Юн. Карнаухова И. В. Туслӑ ачасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 256 с.

— Ҫапла, — тет Дуня инке, — пирӗннисем улталамарӗҫ, намӑса юлмарӗҫ вӑрман ҫыннисем!

— Да, — сказала тетя Дуня, сидевшая тут же, — не подвели наши, не осрамились лесовики!

Скатерть-самобранка // Тани Юн. Карнаухова И. В. Туслӑ ачасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 256 с.

— Мӗн тӑвас ӗнтӗ, хӗрарӑмсем, — терӗ Дуня инке, — атьӑр кӗрсе унпа пӗрле макӑрар.

— Что ж, бабы, — сказала тетя Дуня, — пойдем поплачем с нею вместе.

Петр Тихонович хапха умӗнче тӑрать // Тани Юн. Карнаухова И. В. Туслӑ ачасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 256 с.

— Ну, мӗнле вӑл? — ыйтрӗ Дуня инке Чижикран.

— Ну, как она? — спросила тетя Дуня Чижика.

Петр Тихонович хапха умӗнче тӑрать // Тани Юн. Карнаухова И. В. Туслӑ ачасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 256 с.

Алӑк умӗнче Дуня инке, Анисья, Наҫтаҫ кинеми тӑраҫҫӗ.

У дверей стояли тетя Дуня, Анисья, бабка Настасья.

Петр Тихонович хапха умӗнче тӑрать // Тани Юн. Карнаухова И. В. Туслӑ ачасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 256 с.

Вӗсем патне вӗҫӗмсӗр ҫын килет: е Миша, е Нюра, е Власьевна, е Марушкӑпа Дуня инке, сайра хутра Иван Евдокимович та килсе курать.

Все время забегают то Миша, то Нюра, то Власьевна, Марушка, тетя Дуня, а иногда и Иван Евдокимович.

Юмаxсем // Тани Юн. Карнаухова И. В. Туслӑ ачасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 256 с.

Ак халӗ вӑл Бекрят колхозникӗсене — Дуня инкене, Марушкӑна, Власьевнӑна, Анисине, пӗтӗм Ҫӗршыва, пӗтӗм тӗнчене, — малтан калани пурнӑҫланчӗ тесе, «иртнӗ ҫул нимӗҫ ҫарне Совет Союзӗн ҫӗршывӗнчен хӑваласа кӑларнипе вӗҫленчӗ», тесе пӗлтерет.

И вот теперь он говорил всей стране, всему миру, и всем колхозникам Бекрят — и тете Дуне, и Марушке, Власьевне, Анисье, ребятам, — что обещание выполнено, что «прошедший год завершился изгнанием немецкой армии из земель Советского Союза».

Пӗтӗм ҫӗршыва // Тани Юн. Карнаухова И. В. Туслӑ ачасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 256 с.

Вӑл пӗччен пилеш ҫинчен, шыв тепӗр енчи юман ҫинчен юрлать, пӳртре шӑп пулчӗ, Дуня инке те питне тин панӑ ҫитса ӑшне пытарать, Власьевна та шухӑша кайрӗ.

Поет она про одинокую рябинку и про дуб, что на том берегу реки, а в избе тихо-тихо стало, и тетя Дуня уже лицо прячет в новую материю, да и Власьевна призадумалась.

Ноябрӗн улттӑмӗшӗ // Тани Юн. Карнаухова И. В. Туслӑ ачасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 256 с.

— Ахальтен мар вӗсене «туслисем» теҫҫӗ, — сӑмах хушрӗ Дуня инке.

— Не зря их «дружными» прозвали, — вставила тетя Дуня.

Ноябрӗн улттӑмӗшӗ // Тани Юн. Карнаухова И. В. Туслӑ ачасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 256 с.

Акӑ вулав ҫуртне майлаштарчӗҫ, тырӑ вырнӑ хыҫҫӑн пучах пуҫтарчӗҫ, авӑн ҫапнӑ ҫӗрте пулӑшрӗҫ, — Иван Евдокимович кулса илчӗ, — Дуня инке каткисене шыв йӑтса тултарчӗҫ, шкулта кӗнекесем юсарӗҫ…

Вот избу-читальню наладил, ноле после жатвы прибрал, на молотьбе помогал,Иван Евдокимович усмехнулся, — тете Дуне воды в кадушки натаскал, в школе книги починил…

Ноябрӗн улттӑмӗшӗ // Тани Юн. Карнаухова И. В. Туслӑ ачасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 256 с.

Дуня инкене кӗпе валли ҫитса пачӗҫ, Власьевнӑна — ҫӗнӗ ҫӑматӑ, Кашина Пашине — йӑлтӑртатакан, лакпа сӑрнӑ калуш!

Тете Дуне дали материи на платье, Власьевне — новые валенки, Паше Кашиной — калоши, блестящие, лакированные.

Ноябрӗн улттӑмӗшӗ // Тани Юн. Карнаухова И. В. Туслӑ ачасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 256 с.

Сӗтеле Дуня инке панӑ сӗтел ҫиттипе витрӗҫ, ун ҫине шахматсем, шашкӑсем, доминосем кӑларса хучӗҫ.

На стол положили скатерку, пожертвованную тетей Дуней, поставили шахматы, шашки, домино.

Каллех // Тани Юн. Карнаухова И. В. Туслӑ ачасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 256 с.

Малтан Дуня инке мӑкӑртаткаларӗ, унтан хӑй те кулса ячӗ.

Сначала тетя Дуня на нас ворчала, а потом — ничего, смеялась.

Звено дневникӗ // Тани Юн. Карнаухова И. В. Туслӑ ачасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 256 с.

Дуня инке крыльца умне каткасем кӑларса лартнӑ.

Мы увидели, что тетя Дуня поставила у крыльца кадушки.

Звено дневникӗ // Тани Юн. Карнаухова И. В. Туслӑ ачасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 256 с.

Каҫпа Лена ҫырӑва шкула, колхоз правленине илсе кайрӗ, хӑш-хӑш сыпӑкӗсене Власьевнӑна та, Дуня инкене те, Якур мучие те вуласа пачӗ.

Лена вечером понесла его письмо в школу и в правление колхоза, и читала выдержки из него и Власьевне, и тете Дуне, и дяде Егору.

Нумайччен кӗтнӗ хыпарсем // Тани Юн. Карнаухова И. В. Туслӑ ачасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 256 с.

Дуня инке крыльци ҫинче хӗрачасем хӑйсем ҫак хушӑра пӑхнӑ ачасемпе тӑраҫҫӗ.

Девочки стоят на крыльце тети Дуниной избы, окруженные своими питомцами.

Шавлӑ халӑх // Тани Юн. Карнаухова И. В. Туслӑ ачасем: повесть. — Шупашкар: Чӑваш АССР государство издательстви, 1953. — 256 с.

Страницăсем:

Меню

 

Статистика

...тĕплӗнрех